велодень
Франківськ-Черніїв-Березівка-Забережжя-Горохолина-Богородчани-Похівка-Іваниківка-Радча-Чукалівка-Франьо
поїхав сьогодні кататись на ровері, накрутив 67 км (якшо гугл-ерзу вірити). чесно кажучи, збирався просто на річку зїздити, але педалі так добре крутились, що не міг зупинитись ))
перша зупинка була в Березівці, вище водозабору. там годинку позагаряв-поплавав в Бистриці, дочитав книгу, зібрав свіжого чебрецю і вернувся на трасу. вже за пару км знову звернув в бік річки і довго блукав маленьким лісом. по руслу якоїсь притоки (і з ровером на плечі) вийшов таки знов до Бистриці, за шо получив плюшку - шикарний високий берег, з якого відкрилась чудова панорама: гори по праву руку, прямо - дівчата купаються і візжать, по ліву - вишка Франківська стирчит. ніяких фото. ви шо ))
там ще купався-загаряв. потім заїхав в село. пообідав морозивом. і шось мене знов дьорнуло по бездоріжжю сунути - до Горохолина переважно знову ж ніс ровер на плечі, бо на полях вже будяки по пояс. виїхав на трасу, але машини мене харили і перед Богородчанами звернув в бідні села. від Іваниківки дорога майже весь час йшла вниз, такшо у Франківськ вернувся швидко.
ітого 67 км за 6 годин, десяток змін планів по ходу руху (в цьому вся прєлсть одиночних тріпів. якби їхав не сам - явно все б і закінчилось на першому купанні).
а ще купа нових картинок перед очима і запах розтопленої смоли.
велодень стався на тиждень швидше, та ще й замість кінця світу.
і да - якось навіть троха прикро - я не проти щоб мій останній день був саме таким.
росказуйте, як ви кінець світу провели )))
з.і. маршрут:
поїхав сьогодні кататись на ровері, накрутив 67 км (якшо гугл-ерзу вірити). чесно кажучи, збирався просто на річку зїздити, але педалі так добре крутились, що не міг зупинитись ))
перша зупинка була в Березівці, вище водозабору. там годинку позагаряв-поплавав в Бистриці, дочитав книгу, зібрав свіжого чебрецю і вернувся на трасу. вже за пару км знову звернув в бік річки і довго блукав маленьким лісом. по руслу якоїсь притоки (і з ровером на плечі) вийшов таки знов до Бистриці, за шо получив плюшку - шикарний високий берег, з якого відкрилась чудова панорама: гори по праву руку, прямо - дівчата купаються і візжать, по ліву - вишка Франківська стирчит. ніяких фото. ви шо ))
там ще купався-загаряв. потім заїхав в село. пообідав морозивом. і шось мене знов дьорнуло по бездоріжжю сунути - до Горохолина переважно знову ж ніс ровер на плечі, бо на полях вже будяки по пояс. виїхав на трасу, але машини мене харили і перед Богородчанами звернув в бідні села. від Іваниківки дорога майже весь час йшла вниз, такшо у Франківськ вернувся швидко.
ітого 67 км за 6 годин, десяток змін планів по ходу руху (в цьому вся прєлсть одиночних тріпів. якби їхав не сам - явно все б і закінчилось на першому купанні).
а ще купа нових картинок перед очима і запах розтопленої смоли.
велодень стався на тиждень швидше, та ще й замість кінця світу.
і да - якось навіть троха прикро - я не проти щоб мій останній день був саме таким.
росказуйте, як ви кінець світу провели )))
з.і. маршрут: