Nov 15, 2010 20:10
неможливо харитись через гроші і бути мрійниками (бертолуччі) чи екзілсами (готліфа)
неможливо на світанку співати, танцювати і готувати, а ввечері стояти самотньо посеред переповненої центральної вулиці
неможливо 100 раз в день думати "так" і 101 "ні"
мені незрозумілі питання-штовхання "коли одружуєшся", "чого дітей ще нема", "час вже посоліднішати, не думаєш"
я їх чую завжди і всюди
від батьків, друзів і навіть зовсім незнайомих
мені незрозуміло і нецікаво, а їм хочеться повернути мене в свій "нормальний" світ
а я хочу любити людей
захоплюватись світанками на чужих кухнях
кайфувати від звуків тиші
і не чути самої гучної музики
спостерігати за зорями і дощем
шукати чим зайняти руки
мати спокій з собою і світом
_______________________
зрештою - неможливо
люди,
сенс життя,
я