На фест зібрались ще на початку весни - одразу як дізнались про ньо. Але, як водиться, квиточки (дяки
lady_malynka) і акредитації (дяки
babaolya за наводку) поробили в останні моменти.
Їхали само-собоу стопом. Від тяжкого і важкого житія ) Класично планували тролейбусом 4 до кінцевої, але та рогата скотина годину нас ігнорила (по роскладу мала б бути двічі за ту годину). Довелось сідати на автобус Тернопіль -Долина (як не важко здогадатись по назві цей товарісч їде з Франківська по Львівській трасі)) і чуть проїхати за місто. Тим часом дощ, що розпочався ще у Франківську, посилився коли вийшли з бусіка. З нічого робити підійняли руки та й зупинили Мітсубісі Паджеро. Навіть змокнути толком не встигли. Абідно, ну!
Виявилось шо чуваки десь в Карпатах монтують для КС базові станції. Але оскільки дощ цілий тиждень і зсуви грунту і місцеві врікають - вони вирішили перепочити і зїздити додому-дольвова. Кльові такі і веселі. Росказали як відірізняти базову станцію КС від МТС ))) Довезли нас до пана Данила на коні десь за півтори години. Ітого, разом з годину очікування на тролейбус, витратили на дорогу до Львова 2,5 години.
Далі їли і гуляли малознайомими вуличками Львова до стадіона Україна. Бабусі нам розповідали що дійти до нього пішки неймовірно довго. Ми вирішили перевірити і десь за якусь годину вже були там. Отримали акредитацію (вбило на повал "шукайте свій бейдж серед сотні вивалених на столі і валіть собі". Про всяк випадок забігли на преску Вакарчука - прямо в коридорі поміж роздягалками ІАМХ і пішли стояти кілометрову чергу на вхід до стадіону.
Першими (діджея не рахую, ібо його якось навіть ідентифікувати не вдалось) були The Urban Voodoo Machine. Вони ж - найкращими. Натанцювались вже під них незле. Та й найсмачніший квас цього року - теж під них пили)
Дредноути (The Dreadnoughts) були кльовими, поки я їх знімав під сценою. Коли прийшов час стрибати в натовпі - відверто не вразили.
ІАМХ - надто ліричні і надто дощові менсоноподібні. Саме на них приїхав натовп дєвочєк з Пітєра.
Бреговіч цього разу приїхав з невеличким оркестром (я і багато хто ще добре памятає оркестр, який він на 750 років Львова привіз) і сів вглибині сцени. Фоткати його було геть не цікаво. Сама ж музика була як завжди - повільна спершу, швидка далі і 10 пісень на біс.
ОЕ не заспівали фіалки. Хоча теж більше ніж на 40 хвилин довше запланованого зіграли. Зрештою досить навіть не зле нагадали молодість :)
Далі лонг вей хом - до Іванчиної чвертки ) Ловили і відпускали таксі по 30. З того їхали на роздовбаній копійці з матюкливим водієм за 35 ))
Вже в Іванки нарвались на серенаду. Штеф просто мега подарунок зробив. Ну а потім афтепаті )
Я всьо поплутав на світі і наливав 40% боснійську слівовіцу по півлітра в келішок...
...А потім був ранок. Сонце і сусід поливав вазони на шикарних балкончиках.
Ми профтикали світанок і дуже пізно, під обід вибрались на трасу. Ніхто не ставав. Як то водиться і ми мандрували пішки, а попри нас неслись десятки і сотні авто. Потім плясали з бубнами. Накликали дощ і зупинки машин. Ледь не змокли. Обганяли і відставали від зливи. Зрештою в три машини і 5 годин заїхали до Франьо.
_____________________
Дякую всім, хто того дня був зі мною. В дорозі, на концерті, на афтепаті. Це було здорово )
_____________________
з.і. через рік в той ж час тому ж місці? )))