спільні сни
люблю свою роботу. вже майже й навушники не вдіваю - слухаю денно й нощно
говорять сьогодні наші психологи (П1 і П2):
П1: наснився мені В*
П2: ого! і мені теж!
П1: давай розповідай свій сон.
П2: ну гуляю я з ним (далі іде опис локейшена, вочевидь важливий, але нерозбірчивий - прим. ред)... і тут В* так жалісливо просить: "дай свою руку". я тягнусь до нього, тягнусь, а він почианє драпати мене своїми нігтями...
П1: а я не памятаю почтаку. тільки як схопила В* за комір, та об одвірок його. раз. другий! та й по всьому...
_______
я тепер чекатиму наступного разу, коли його до нас в офіс привезуть. інцірєсно в очі В* подивитись
* - В, то хлопчина, років 12, живе в дитдомі. психологи ним опікуються і тихо (іноді - гучно) ненавидять. дитина складна, хоча дуже сумніваюсь шо безбатченки можуть бути простими.
говорять сьогодні наші психологи (П1 і П2):
П1: наснився мені В*
П2: ого! і мені теж!
П1: давай розповідай свій сон.
П2: ну гуляю я з ним (далі іде опис локейшена, вочевидь важливий, але нерозбірчивий - прим. ред)... і тут В* так жалісливо просить: "дай свою руку". я тягнусь до нього, тягнусь, а він почианє драпати мене своїми нігтями...
П1: а я не памятаю почтаку. тільки як схопила В* за комір, та об одвірок його. раз. другий! та й по всьому...
_______
я тепер чекатиму наступного разу, коли його до нас в офіс привезуть. інцірєсно в очі В* подивитись
* - В, то хлопчина, років 12, живе в дитдомі. психологи ним опікуються і тихо (іноді - гучно) ненавидять. дитина складна, хоча дуже сумніваюсь шо безбатченки можуть бути простими.