о пользе древних трактатов

[mazhorka_klusha]

Испытываю острую(ый) потребность/необходимость/зуд выучить наизусть "Беседы и суждения" Конфуция, "Дао дэ цзин" Лаоцзы, Алмазную Сутру и биографию Василия Ивановича Чапаева. Не потому, что на меня снизошло прозрение или я стала какой тургеневсой барышней, а потому, что нужно ж как-то отвечать на диковинные вопросы вроде:
А правда, что Конфуций/

Comments

[st_ost]

в даному печиві луньюєм і не пахло, наскільки пригадую

[mazhorka_klusha]

Але це печиво гарно підсумовує мої думки і почуття з приводу "філософії кіслих щєй". Не люблю двох речей: коли мене екзаменують, чи всі цитати я знаю, і коли людина так і просить: "Кохайте, кохайте мене в мозок своїм повчанням!" Особливо, коли це трапялється два в одному. Людина і свої координати втратила, і від мене щось хоче.
А "Луньюй", "Дао де цзин" - це ще чудові пам'ятки літератури. Всім любителям цікавих думок і небанальної словесності раджу читати саме ці тексти в оригіналі або перекладі, а не в моєму переказі.