Поїхали
Завантажили Тігуан на евакуатор і відправили додому. Подальші частини історії розвиватимуться вже в Києві, але там буде значно легше. Отже, кому цікаво як виглядає справжній клопіт, може почитати стислий перелік негараздів.
Ніч - пожежа. 2.30 почалася, о 6.30 мене відпустила поліція. Спати, звісно, не можеться. Наступного ранку телефонують зі стоянки добрі люди, потім власник другої машини.
Домовляємося з ним, їдемо у відділок, отримуємо лист про те, що порушено справу за фактом знищення машин.
Відвожу довідку на переклад. На зворотньому шляху змушений купити принтер-сканер-копір, бо доведеться працювати з паперами.
В цей час в Києві мій компаньйон тероризує страхову питанням "як бути". Вони ні хріна не знають як бути, тому що з Латвією контактів не мають. Врешті решт сказали скани, а оригінали відправити потім поштою.
Поліція довідку для страхової може видати тільки за запитом страхової. Мені не дають. Тиждень ми спілкувалися зі страховою і assistance'ом, щоб assistance міг запитувати довідку від імені страхової і робити експертизу машини. Поки спілкувалися, вирішили везти машину в Київ, дали відбій assistance'у.
Намалювався евакуатор на стоянці, котрий готовий був везти машину. Почали розбиратись, які документи їм потрібні - невідомо. Віза водієві потрібна, як її отримати, ніхто не знає. Посольство України говорить, що потрібно шукати транспортну компанію, з договором на перевезення, тоді не потрібна віза (водії їздять за іншими правилами).
Шукаємо компанію - не можемо знайти. Смикнули латвійських знайомих, ті теж пошукали - ніде нічого. А машину потрібно везти ...
Тим часом потрібен ще акт від пожежників. Пожежники акт дають кому завгодно. Латиською мовою. Ок, замовив акт. Забираю акт - дають копію. З печаткою, підписом, але не оригінал. Ну добре, хай буде. Заодно ловлю штраф за паркування.
В Києві нам знайшли хлопців з Рівного, котрі можуть приїхати на евакуаторі забрати машину. Чудово.
Робимо довіреність на водія. Нотаріуси в Ризі є, але зайняті і в центрі. В центр потрібно їхати з дітьми. Нотаріус не робить навіть текст за відсутності довірителя. Значить дружина з дітьми (машина на ній) має їхати до нотаріуса і там сидіти.
Ок, потрапляємо до нотаріуса в п'ятницю по обіді (дружина їде на таксі). Латвійський нотаріус довіреність може зробити лише латиською мовою. На переклад часу немає - евакуатор очікується в понеділок. Робимо російською, але текст не завіряється, а завіряється тільки підпис. Зробили, але не годиться.
Вчора (в понеділок) їдемо в консульство робити довіреність (знову дружина з дітьми на таксі). Консула немає, буде у вівторок. Якось зробили нам довіреність (година часу, діти сидять на голові у дівчини-охоронця, вона терпить). По ходу ловлю другий штраф за паркування.
В Тігуані замкнені всі замки. Ключем відімкнути можна лише водійські двері і ті не відмикаються. Вчора починаю шукати сервіс, щоб відімкнули. Ніхто не береться нормально зробити - кажуть, що це день роботи.
Зранку сьогодні вмовляємо одного майстра приїхати, подивитися, що можна зробити. Замки не відчиняються. Майстер через розбите вікно заліз і відчинив багажні двері. Хоч щось...
Номер шасі під склом згорів. Другий номер під пасажирським сидінням. Двері, нагадаю, не відчиняються. Ледь знайшли ще один номер на залізі в підкапотному просторі.
Передні колеса не крутяться - коробка передач в режимі Parking і не перемикається (щось десь чи перегоріло чи взагалі в них електричне перемикання було).
Майстер по замках викликав евакуаторщика з візочками підкласти під колеса.
Ледь зняли згоріле колесо і поміняли його на запасне з багажника, щоб поставити на візочки. Два водія евакуаторів дві години вантажили машину.
Візочки повернули власникові, тобто як в Києві звантажувати - окреме питання.
Причому кожен крок - критичний, якщо не пройти, то все (чи більша частина) як того, що було, так і того, що буде, котові під хвіст.
В Києві на нас чекає ще багато веселого включно із навантаженням машини коли ми її продаватимемо, але то в же буде в Києві.
Опубліковано на mayevski.com
Ніч - пожежа. 2.30 почалася, о 6.30 мене відпустила поліція. Спати, звісно, не можеться. Наступного ранку телефонують зі стоянки добрі люди, потім власник другої машини.
Домовляємося з ним, їдемо у відділок, отримуємо лист про те, що порушено справу за фактом знищення машин.
Відвожу довідку на переклад. На зворотньому шляху змушений купити принтер-сканер-копір, бо доведеться працювати з паперами.
В цей час в Києві мій компаньйон тероризує страхову питанням "як бути". Вони ні хріна не знають як бути, тому що з Латвією контактів не мають. Врешті решт сказали скани, а оригінали відправити потім поштою.
Поліція довідку для страхової може видати тільки за запитом страхової. Мені не дають. Тиждень ми спілкувалися зі страховою і assistance'ом, щоб assistance міг запитувати довідку від імені страхової і робити експертизу машини. Поки спілкувалися, вирішили везти машину в Київ, дали відбій assistance'у.
Намалювався евакуатор на стоянці, котрий готовий був везти машину. Почали розбиратись, які документи їм потрібні - невідомо. Віза водієві потрібна, як її отримати, ніхто не знає. Посольство України говорить, що потрібно шукати транспортну компанію, з договором на перевезення, тоді не потрібна віза (водії їздять за іншими правилами).
Шукаємо компанію - не можемо знайти. Смикнули латвійських знайомих, ті теж пошукали - ніде нічого. А машину потрібно везти ...
Тим часом потрібен ще акт від пожежників. Пожежники акт дають кому завгодно. Латиською мовою. Ок, замовив акт. Забираю акт - дають копію. З печаткою, підписом, але не оригінал. Ну добре, хай буде. Заодно ловлю штраф за паркування.
В Києві нам знайшли хлопців з Рівного, котрі можуть приїхати на евакуаторі забрати машину. Чудово.
Робимо довіреність на водія. Нотаріуси в Ризі є, але зайняті і в центрі. В центр потрібно їхати з дітьми. Нотаріус не робить навіть текст за відсутності довірителя. Значить дружина з дітьми (машина на ній) має їхати до нотаріуса і там сидіти.
Ок, потрапляємо до нотаріуса в п'ятницю по обіді (дружина їде на таксі). Латвійський нотаріус довіреність може зробити лише латиською мовою. На переклад часу немає - евакуатор очікується в понеділок. Робимо російською, але текст не завіряється, а завіряється тільки підпис. Зробили, але не годиться.
Вчора (в понеділок) їдемо в консульство робити довіреність (знову дружина з дітьми на таксі). Консула немає, буде у вівторок. Якось зробили нам довіреність (година часу, діти сидять на голові у дівчини-охоронця, вона терпить). По ходу ловлю другий штраф за паркування.
В Тігуані замкнені всі замки. Ключем відімкнути можна лише водійські двері і ті не відмикаються. Вчора починаю шукати сервіс, щоб відімкнули. Ніхто не береться нормально зробити - кажуть, що це день роботи.
Зранку сьогодні вмовляємо одного майстра приїхати, подивитися, що можна зробити. Замки не відчиняються. Майстер через розбите вікно заліз і відчинив багажні двері. Хоч щось...
Номер шасі під склом згорів. Другий номер під пасажирським сидінням. Двері, нагадаю, не відчиняються. Ледь знайшли ще один номер на залізі в підкапотному просторі.
Передні колеса не крутяться - коробка передач в режимі Parking і не перемикається (щось десь чи перегоріло чи взагалі в них електричне перемикання було).
Майстер по замках викликав евакуаторщика з візочками підкласти під колеса.
Ледь зняли згоріле колесо і поміняли його на запасне з багажника, щоб поставити на візочки. Два водія евакуаторів дві години вантажили машину.
Візочки повернули власникові, тобто як в Києві звантажувати - окреме питання.
Причому кожен крок - критичний, якщо не пройти, то все (чи більша частина) як того, що було, так і того, що буде, котові під хвіст.
В Києві на нас чекає ще багато веселого включно із навантаженням машини коли ми її продаватимемо, але то в же буде в Києві.
Опубліковано на mayevski.com