Жарт крім сльози
З приколів Червоної Бурди:
«… Зимой я много раз ходила в школу. В школе мне нравится, там сидишь, а учителя что-то рассказывают. И что-то пишут на доске. Это хороший опыт, он очень поможет мне во взрослой жизни, когда я буду ходить куда-нибудь на работу и там сидеть».
А якщо вдуматись, то все досить погано. В школі дійсно вчать саме цьому - сидіти і щось читати, а здебільшого нічого не робити. Нас в школі гарно вчили працювати на верстатах (чому вчили дівчат, не знаю) і вклали таки в мене розуміння процесу і потяг до того, щоб робити щось руками. В фіз.-мат. ліцеї вчили шукати інформацію і міркувати - на фізиці і математиці дозволялося користуватись будь-якими джерелами включно із сусідом, тому що без міркування всі ці джерела мало чого були варті. Але це було 20 років тому. А зараз дітей невідомо чому вчать - зі старших класів ми старшу дочку забрали в [архітектурний] технікум, щоб вона вчилася реальної справи, а не протирала штани в школі.
«… Зимой я много раз ходила в школу. В школе мне нравится, там сидишь, а учителя что-то рассказывают. И что-то пишут на доске. Это хороший опыт, он очень поможет мне во взрослой жизни, когда я буду ходить куда-нибудь на работу и там сидеть».
А якщо вдуматись, то все досить погано. В школі дійсно вчать саме цьому - сидіти і щось читати, а здебільшого нічого не робити. Нас в школі гарно вчили працювати на верстатах (чому вчили дівчат, не знаю) і вклали таки в мене розуміння процесу і потяг до того, щоб робити щось руками. В фіз.-мат. ліцеї вчили шукати інформацію і міркувати - на фізиці і математиці дозволялося користуватись будь-якими джерелами включно із сусідом, тому що без міркування всі ці джерела мало чого були варті. Але це було 20 років тому. А зараз дітей невідомо чому вчать - зі старших класів ми старшу дочку забрали в [архітектурний] технікум, щоб вона вчилася реальної справи, а не протирала штани в школі.