Подорожуючи Ірпінським краєм
Щось мене знов потягуло на ностальгію. Під час подорожей Ірпінським краєм накопичилися фотки з різних населених пунктів, про які писати окремо немає змісту. А спеціально їхати туди, щоб дофоткати і написати про кожне селище, навряд чи доцільно. Тож сьогодні збірна солянка з селищ міського типу і сіл Ірпінського напрямку. І хоча там пам'яток небагато, однак є цікавинки.
А оскільки в фотозвіті фотки з різних поїздок, то й знімки різних пір року і різної якості.
1. Мова піде про смт. Гостомель, Немішаєве, Ворзель та село Мироцьке.
Звичайно, побачив там не всі пам'ятки і цікавинки, але що фоткав, те покажу.
2. Смт. Гостомель, що неподалік Ірпеня. Видно нові стовпи освітлення.
Селище відоме завдяки випробувальному полігону капвею, аеродрому заводу ім.Антонова і притулку бездомних тварин.
3. У Гостомелі є пам'ятник - літак АН-2. «Кукурузник».
4. В 2010му зробив ці фото. Хоча до капвею їздив і в 2011му.
5. Наступний пункт програми - село Мироцьке, відоме руїнами маєтку Остен-Сакених (ці руїни вперше побачив під час екскурсії до Фабрики ялинкових прикрас у грудні 2011го. У 2014му побачив його вдруге).
6. Автобусні зупинки у селі прикольні. Хоча сфотати Ірпінський ПАЗік на маршруті в селі так і не вдалося.
7. Ще одна зупинка (біля закинутого радгоспу). Дивують дві назви: назва самої зупинки і населеного пункту.
Цікаво, звідки назва «Вітерець»?
8. У Мироцькому є й менш пафосна зупинка:) Просто знак - і все.
9. Трансформатор на фоні Комбікормового заводу. Раніше завод був закинутий, але на момент нашої подорожі знову став діючим.
10. З села Мироцьке дійшли до студентського містечка Немішаєвського агротехнічного коледжу. Стадіон.
11. Спорткомплекс і гуртожитки.
12. Студентський гуртожиток.
Територіально коледж належить до Немішаєва і багатоповерховими будинками надає селищу міський вигляд (бо в самому смт. багатоповерхівок мало).
13. Ще один гуртожиток.
14. Навчальний корпус.
Містечко аграрного коледжу виглядає затишним і дуже зеленим.
15. На території є цікавинки. Ось як різьблений колодязь.
16. Старовинний корпус.
17. На будинку були пам'тні дошки. З яких можна дізнатися, що з 1912 тут була сільськогосподарська школа і в цьому будинку співав Яків Гулак-Артемовський.
18. Є і військові пам'ятники. Наприклад, пам'ятник воїнам-афганцям з БМП (яка модель не знаю).
19. І монумент, присвячений Великій Вітчизняній війні.
Далі містечко аграрного коледжу не фоткали, хоча місце непогане. Туристичним його не назвеш, але можна знайти цікавинки.
20. На полі, посеред городів, біля селища стояв автобус КаВЗ-3270! Оце так прикол:)
Саме Немішаєве, нажаль, теж не знімав. Воно менш цікаве ніж інше смт. - Бородянка. Воно дуже компактне і нецікаве. Навіть незважадючи на невеличкий мікрорайон багатоповехівок та підземний перехід через Варшавську трасу, виглядає по-сільськи. Пам'ятки і цікавинки в самому смт.: пам'ятник Леніну, військовий пам'ятник, залізничний вокзал, пам'ятник картоплі в Інституті картоплярства - і все. Ну а оскільки Немішаєве не було метою поїздок, то спеціально майже не фоткав.
21. Тут був Ленін. Під час візити в 2013му вождь пролетаріату ще стояв на постаменті.
22. «Живчик»:)
23. Біля залізничного вокзалу - пам'ятник загиблим у Великій Вітчизняній війні.
До речі, про привокзальну площу. Жалкую, що не пофоткав. Так само, як і будівлю залізничного вокзалу.
24. Розклад просто шикарний! Хто там казав, що електричками можна спокійно їздити у Тетерівському напрямку?!
Обидва рази довелося повертатися у Київ на маршрутках.
Смт. Ворзель. Невелике таке містечко з приватним сектором і санаторіями посеред лісу. Відоме будинком Уварової та тюльпанним деревом. Серед інших цікавинок - декілька пам'ятників і тунель під залізною дорогою.
В Ворзелі я був ... рази три мабуть точно. Перший раз - у 2010му. Крайній - цього року. Однак раніше його особливо не фоткав. Лише під час цьогорічної поїздки назнімав те, до чого дійшов.
25. Тюльпанне дерево. Червень 2010го. Один з пунктів екскурсії до капвею.
Саме дерево висадили у 1914 році!
26. Думав: буде легко побачити квіточки. Ага! З тіньової сторони. Та ще вони так високо на дереві. Побачити і сфоткати не так легко.
27. Щоб подивитися таку красу треба знати коли їхати. Ну а я ж дивуюсь, як у нашому кліматі може рости таке екзотичне дерево.
28. Тоді ще фоткав на «мильницю» UFO, тому для ілюстрації фото Anton'а.
Цього року поїхав не заради самого Ворзелю.
29. Залізнична станція «Ворзель».
Вперше побачив станцію лише з двома коліями.
30. Біля станції (зі сторони Варшавської траси).
31. Пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС.
32. А це що за дивина?!
Це так вивозять сміття. Полегшують роботу комунальникам (щоб працівники не спускалися з кузову для того, щоб забрати пакети зі сміттям).
33. Не менш здивувало, що у селищі випасають кіз!
34. В іншій частині бачимо пошту.
35. Музей історії Ворзеля «Будинок Уварової». Його бачу втретє.
В цьому музеї раніше були і школа, і перший шкільний кінотеатр.
36. Пам'ятні дошки.
37. Названий не в честь героїні серіалу «Не родись красивой», а в честь графині Наталії Уварової, яка була дружиною власника будинку.
38. Поруч - якась дивна скульптура.
39. І військовий меморіал, присвячений загиблим у Великій Вітчизняній війні.
40. Автомобільний тунель під залізницею - ще одна цікавинка.
41. Вузький. Однак рух не надто жвавий.
У Ворзелі ще є колонна-пам'ятник. Але до неї щось не дійшли.
От така «збірна солянка» з населених пунктів Ірпінського напрямку. Назвати ці населені пункти туристичними не можу, бо цікавинок там небагато, але вони є.
А оскільки в фотозвіті фотки з різних поїздок, то й знімки різних пір року і різної якості.
1. Мова піде про смт. Гостомель, Немішаєве, Ворзель та село Мироцьке.
Звичайно, побачив там не всі пам'ятки і цікавинки, але що фоткав, те покажу.
2. Смт. Гостомель, що неподалік Ірпеня. Видно нові стовпи освітлення.
Селище відоме завдяки випробувальному полігону капвею, аеродрому заводу ім.Антонова і притулку бездомних тварин.
3. У Гостомелі є пам'ятник - літак АН-2. «Кукурузник».
4. В 2010му зробив ці фото. Хоча до капвею їздив і в 2011му.
5. Наступний пункт програми - село Мироцьке, відоме руїнами маєтку Остен-Сакених (ці руїни вперше побачив під час екскурсії до Фабрики ялинкових прикрас у грудні 2011го. У 2014му побачив його вдруге).
6. Автобусні зупинки у селі прикольні. Хоча сфотати Ірпінський ПАЗік на маршруті в селі так і не вдалося.
7. Ще одна зупинка (біля закинутого радгоспу). Дивують дві назви: назва самої зупинки і населеного пункту.
Цікаво, звідки назва «Вітерець»?
8. У Мироцькому є й менш пафосна зупинка:) Просто знак - і все.
9. Трансформатор на фоні Комбікормового заводу. Раніше завод був закинутий, але на момент нашої подорожі знову став діючим.
10. З села Мироцьке дійшли до студентського містечка Немішаєвського агротехнічного коледжу. Стадіон.
11. Спорткомплекс і гуртожитки.
12. Студентський гуртожиток.
Територіально коледж належить до Немішаєва і багатоповерховими будинками надає селищу міський вигляд (бо в самому смт. багатоповерхівок мало).
13. Ще один гуртожиток.
14. Навчальний корпус.
Містечко аграрного коледжу виглядає затишним і дуже зеленим.
15. На території є цікавинки. Ось як різьблений колодязь.
16. Старовинний корпус.
17. На будинку були пам'тні дошки. З яких можна дізнатися, що з 1912 тут була сільськогосподарська школа і в цьому будинку співав Яків Гулак-Артемовський.
18. Є і військові пам'ятники. Наприклад, пам'ятник воїнам-афганцям з БМП (яка модель не знаю).
19. І монумент, присвячений Великій Вітчизняній війні.
Далі містечко аграрного коледжу не фоткали, хоча місце непогане. Туристичним його не назвеш, але можна знайти цікавинки.
20. На полі, посеред городів, біля селища стояв автобус КаВЗ-3270! Оце так прикол:)
Саме Немішаєве, нажаль, теж не знімав. Воно менш цікаве ніж інше смт. - Бородянка. Воно дуже компактне і нецікаве. Навіть незважадючи на невеличкий мікрорайон багатоповехівок та підземний перехід через Варшавську трасу, виглядає по-сільськи. Пам'ятки і цікавинки в самому смт.: пам'ятник Леніну, військовий пам'ятник, залізничний вокзал, пам'ятник картоплі в Інституті картоплярства - і все. Ну а оскільки Немішаєве не було метою поїздок, то спеціально майже не фоткав.
21. Тут був Ленін. Під час візити в 2013му вождь пролетаріату ще стояв на постаменті.
22. «Живчик»:)
23. Біля залізничного вокзалу - пам'ятник загиблим у Великій Вітчизняній війні.
До речі, про привокзальну площу. Жалкую, що не пофоткав. Так само, як і будівлю залізничного вокзалу.
24. Розклад просто шикарний! Хто там казав, що електричками можна спокійно їздити у Тетерівському напрямку?!
Обидва рази довелося повертатися у Київ на маршрутках.
Смт. Ворзель. Невелике таке містечко з приватним сектором і санаторіями посеред лісу. Відоме будинком Уварової та тюльпанним деревом. Серед інших цікавинок - декілька пам'ятників і тунель під залізною дорогою.
В Ворзелі я був ... рази три мабуть точно. Перший раз - у 2010му. Крайній - цього року. Однак раніше його особливо не фоткав. Лише під час цьогорічної поїздки назнімав те, до чого дійшов.
25. Тюльпанне дерево. Червень 2010го. Один з пунктів екскурсії до капвею.
Саме дерево висадили у 1914 році!
26. Думав: буде легко побачити квіточки. Ага! З тіньової сторони. Та ще вони так високо на дереві. Побачити і сфоткати не так легко.
27. Щоб подивитися таку красу треба знати коли їхати. Ну а я ж дивуюсь, як у нашому кліматі може рости таке екзотичне дерево.
28. Тоді ще фоткав на «мильницю» UFO, тому для ілюстрації фото Anton'а.
Цього року поїхав не заради самого Ворзелю.
29. Залізнична станція «Ворзель».
Вперше побачив станцію лише з двома коліями.
30. Біля станції (зі сторони Варшавської траси).
31. Пам'ятник жертвам аварії на ЧАЕС.
32. А це що за дивина?!
Це так вивозять сміття. Полегшують роботу комунальникам (щоб працівники не спускалися з кузову для того, щоб забрати пакети зі сміттям).
33. Не менш здивувало, що у селищі випасають кіз!
34. В іншій частині бачимо пошту.
35. Музей історії Ворзеля «Будинок Уварової». Його бачу втретє.
В цьому музеї раніше були і школа, і перший шкільний кінотеатр.
36. Пам'ятні дошки.
37. Названий не в честь героїні серіалу «Не родись красивой», а в честь графині Наталії Уварової, яка була дружиною власника будинку.
38. Поруч - якась дивна скульптура.
39. І військовий меморіал, присвячений загиблим у Великій Вітчизняній війні.
40. Автомобільний тунель під залізницею - ще одна цікавинка.
41. Вузький. Однак рух не надто жвавий.
У Ворзелі ще є колонна-пам'ятник. Але до неї щось не дійшли.
От така «збірна солянка» з населених пунктів Ірпінського напрямку. Назвати ці населені пункти туристичними не можу, бо цікавинок там небагато, але вони є.