Ретроспектива-Нагаєвський. Про алкоголізацію Галичини «за бабці Австрії»
Ксенофобія проти ксенократії?
Про найкращих окупантів України.
Безумовно такими були Австріяки.
Але тепер подивимось як це виглядало в цифрах.
ця книжка повністю є тут у виданні Рим-1989.
http://diasporiana.org.ua/istoriya/6242-nagayevskiy-i-o-istoriya-ukrayinskoyi-derzhavi-dvadtsyatogo-stolittya/
По суті копія цієї книжки є у мене віддавна в паперовому варіанті:
[Нагаєвський. Історія Української держави 20го століття, Київ-1993]
У паперовому правда пропущено здається дві сторінки передмови від чого змістилась вся нумерація сторінок.
В електронній версії є ось така обкладинка:
УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. СВ. КЛИМЕНТА ПАПИ
EDITIONES
UNIVERSITATIS CATHOLICAE UCRAINORUM
S. CLEMENTIS РАРАЕ
Том 68 Vol.
о. д-р І. НАГАЄВСЬКИЙ
ІСТОРІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ
Dr. I. NAHAYEWSKY
DE HISTORIA REIPUBLICAE UCRAINAE
IN SAECULO XX
РИМ 1989 ROMAE
Виходячи з року і місця видання само-собою зрозуміло що це не може бути радянською пропагандою.
Нумерація сторінок - після тексту.
Окремо хочу наголосити на експорті збіжжя до Англії і на "ціні питання" такого експорту.
Безсумнівно, соціяльне питання було також пекучим у Галичині, бо
напр. від 1789 до 1834 років польські поміщики присвоїли собі 1,687.000
моргів селянської землі, отже майже 22.5 відс. всієї власности селян.
В роках після скасування злопам’ятної панщини поміщикам було призначене
відшкодування за віддану селянам землю в сумі 193 мільйонів корон, яку
селяни мали сплатити і ця «сплата» була
п’ять разів вища, як у Чехії.
Селяни платили щороку
15 мільйонів корон податку за поміщиків.
ст38
Про ситуацію з ждидівським землеволодінням також можна прочитати в Івана Яковича Франка, хоча там це не є головною темою:
Ретроспектива-1887. Іван Франко. Семітизм і антисемітизм у Галичині. кочівничий спосіб експлуатації Чужої землі.
http://maxi-ta.livejournal.com/34440.html
доктор Франко там пише практично про ті самі роки, про які пише і доктор Нагаєвський.
Такий стан був кривдячий та ожебрачував селян, напр. у часах експорту
збіжжя з панських ланів до
Англії
українське населення деяких
околиць голодувало і щороку коло 50 тисяч людей вмирало з голоду.
Крайова адміністрація кривдила українське населення, напр.
1888 року
в західній польській частині краю збудовано
2.160 кілометрів шляхів, а
в східній українській
лише 647 кілометрів.
До 1900-го року держава дала на
розбудову
93 тисячі корон західній частині краю, і лише
26.645 корон східній частині;
в тому часі на регуляцію рік західня частина одержала
13.645 корон, а східня 4.325 корон; на меліорацію грунтів: 11.461 корон
одержала західня, а 3.800 східня частина. І так було в кожній ділянці.
Польські поміщики жили галапасами на організмі українського народу
та завзялись держати його в безпросвітній темноті. По скасуванні панщини
вони якийсь час винаймали державі свої горальні, напр.
у 1893
році було в Галичині
21.046 корчем, а народ пропивав
щороку 25.5 мільйонів корон,
збагачуючи поміщиків і державу,
а вже 1897 року наші
люди пропивали
30-40 мільйонів корон річно,
а на все шкільництво краю
держава видавала
8 мільйонів корон щороку, але в тому часі було в нас
36-40 відс. неграмотних людей.
Справа освіти була дуже занедбана, напр. 1876 року було в Галичині
1.340 українських народніх шкіл, яким держава часом помагала, напр.
1878 року
східньо-галицьким школам дала 9.143 корон, а лише
5-ом
польським повітам в тому самому часі дала
67.462 корон.
Така політика
ст39
перехід на наступну сторінку.
польської адміністрації занедбувала українські школи. Хай про це
свідчать цифри, напр. в 1900-му році було шкіл:
Рід школи: Польські: Українські:
горожанські 44 -
6-клясові 56 -
5-клясові 104 -
4-клясові 191 5
3-клясові 40 20
2-клясові 327 350
1-клясові (коло 1.300) 1,519
1914 року поляки мали в Галичині
59 державних гімназій,
а українці мали
6 державних, повних, одну неповну, і 8 приватних, які вдержували
самі батьки. Учительських семінарій було 10 утраквістичних, отже практично
ані одної української.
Катехитів було:
309 польських і 150 українських.
Такий стан на теренах, де українці начислювали 72 відс. усього
населення, був дуже кривдячий.
ст 40
"утраквістичні" = двомовні - польсько-українські. Але по-факту - польські.
72 відсотки це не сучасна територія Галичини, яку ляхи називають "східними кресами".
72 відсотки це - ВРАХОВУЮЧИ всю територію Галичини АЖ ДО КРАКОВА!
В уряді намісника у Львові не було ані одного українського урядовця;
хіба який «русин», який шкодив своїм гірше, як чужий. Всі вищі
посади в державі не були українцям доступні; нижчих урядовців
переношено на захід, напр. 1907 року було їх там 1.300 осіб.[31]
[31] Демкович-Добрянський, М., Українсько-польські стосунки в XIX ст., Мінхен, 1969, ст. 78, 83.
У Відні на посадах у міністерствах того року були: у міністерстві
фінансів 21 поляків та 1 українець; в мін. внутр. справ: 8 поляків і
1 українець, у мін. сільського господ.: 6 поляків, ані одного українця;
мін. освіти: 12 поляків, ані одного українця;
міністерство справедливості: 24 поляків і 3 українці;
всіх суддів (5 - ранґи): поляків 686, українців 215.
ст40
Тобто говорити про те що Галичина під Австрією жила "як в Бога за пазухою" може тільки людина або свідомо-упереджена або геть зовсім непоінформована.
За таких умов тотальної Ксенократії, ДОВІРА до влади сформуватися НЕ МОГЛА.
Тема довіри (і зокрема ДОВІРИ ДО ВЛАДИ) як Найголовнішого економічного і політичного чинника подається тут:
Методи Варягів-Норманів - єдино можливий спосіб управління Українцями.
http://maxi-ta.livejournal.com/29510.html
і тут:
Чому знецінюється Гривня? Бюджет, експорт-імпорт та Офшорні зони. ВВП. Економіка. Довіра.
http://maxi-ta.livejournal.com/28952.html
А також про ГЕОПОЛІТИЧНІ ПРИЧИНИ тотальної НЕ-довіри українців до будь-якої влади:
Про Геополітику та про Право-Радикальні проекти в Україні. Уа-Німеччина - порівняння. УПА, УВО, ОУН, УВУ. кого наслідувати?
http://maxi-ta.livejournal.com/31587.html
Якщо чужинці СВІДОМО ставили Українців в становище:
АБО ТИ КРАДЕШ АБО ТИ ЗДОХНЕШ,
то звідкіля би мали в Україні взятися ЧЕСНІ люди?
Адже такий "зворотній природній відбір" відбувався не рік не два а впродовж ТИСЯЧОЛІТТЯ.
Про найкращих окупантів України.
Безумовно такими були Австріяки.
Але тепер подивимось як це виглядало в цифрах.
ця книжка повністю є тут у виданні Рим-1989.
http://diasporiana.org.ua/istoriya/6242-nagayevskiy-i-o-istoriya-ukrayinskoyi-derzhavi-dvadtsyatogo-stolittya/
По суті копія цієї книжки є у мене віддавна в паперовому варіанті:
[Нагаєвський. Історія Української держави 20го століття, Київ-1993]
У паперовому правда пропущено здається дві сторінки передмови від чого змістилась вся нумерація сторінок.
В електронній версії є ось така обкладинка:
УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. СВ. КЛИМЕНТА ПАПИ
EDITIONES
UNIVERSITATIS CATHOLICAE UCRAINORUM
S. CLEMENTIS РАРАЕ
Том 68 Vol.
о. д-р І. НАГАЄВСЬКИЙ
ІСТОРІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ
Dr. I. NAHAYEWSKY
DE HISTORIA REIPUBLICAE UCRAINAE
IN SAECULO XX
РИМ 1989 ROMAE
Виходячи з року і місця видання само-собою зрозуміло що це не може бути радянською пропагандою.
Нумерація сторінок - після тексту.
Окремо хочу наголосити на експорті збіжжя до Англії і на "ціні питання" такого експорту.
Безсумнівно, соціяльне питання було також пекучим у Галичині, бо
напр. від 1789 до 1834 років польські поміщики присвоїли собі 1,687.000
моргів селянської землі, отже майже 22.5 відс. всієї власности селян.
В роках після скасування злопам’ятної панщини поміщикам було призначене
відшкодування за віддану селянам землю в сумі 193 мільйонів корон, яку
селяни мали сплатити і ця «сплата» була
п’ять разів вища, як у Чехії.
Селяни платили щороку
15 мільйонів корон податку за поміщиків.
ст38
Про ситуацію з ждидівським землеволодінням також можна прочитати в Івана Яковича Франка, хоча там це не є головною темою:
Ретроспектива-1887. Іван Франко. Семітизм і антисемітизм у Галичині. кочівничий спосіб експлуатації Чужої землі.
http://maxi-ta.livejournal.com/34440.html
доктор Франко там пише практично про ті самі роки, про які пише і доктор Нагаєвський.
Такий стан був кривдячий та ожебрачував селян, напр. у часах експорту
збіжжя з панських ланів до
Англії
українське населення деяких
околиць голодувало і щороку коло 50 тисяч людей вмирало з голоду.
Крайова адміністрація кривдила українське населення, напр.
1888 року
в західній польській частині краю збудовано
2.160 кілометрів шляхів, а
в східній українській
лише 647 кілометрів.
До 1900-го року держава дала на
розбудову
93 тисячі корон західній частині краю, і лише
26.645 корон східній частині;
в тому часі на регуляцію рік західня частина одержала
13.645 корон, а східня 4.325 корон; на меліорацію грунтів: 11.461 корон
одержала західня, а 3.800 східня частина. І так було в кожній ділянці.
Польські поміщики жили галапасами на організмі українського народу
та завзялись держати його в безпросвітній темноті. По скасуванні панщини
вони якийсь час винаймали державі свої горальні, напр.
у 1893
році було в Галичині
21.046 корчем, а народ пропивав
щороку 25.5 мільйонів корон,
збагачуючи поміщиків і державу,
а вже 1897 року наші
люди пропивали
30-40 мільйонів корон річно,
а на все шкільництво краю
держава видавала
8 мільйонів корон щороку, але в тому часі було в нас
36-40 відс. неграмотних людей.
Справа освіти була дуже занедбана, напр. 1876 року було в Галичині
1.340 українських народніх шкіл, яким держава часом помагала, напр.
1878 року
східньо-галицьким школам дала 9.143 корон, а лише
5-ом
польським повітам в тому самому часі дала
67.462 корон.
Така політика
ст39
перехід на наступну сторінку.
польської адміністрації занедбувала українські школи. Хай про це
свідчать цифри, напр. в 1900-му році було шкіл:
Рід школи: Польські: Українські:
горожанські 44 -
6-клясові 56 -
5-клясові 104 -
4-клясові 191 5
3-клясові 40 20
2-клясові 327 350
1-клясові (коло 1.300) 1,519
1914 року поляки мали в Галичині
59 державних гімназій,
а українці мали
6 державних, повних, одну неповну, і 8 приватних, які вдержували
самі батьки. Учительських семінарій було 10 утраквістичних, отже практично
ані одної української.
Катехитів було:
309 польських і 150 українських.
Такий стан на теренах, де українці начислювали 72 відс. усього
населення, був дуже кривдячий.
ст 40
"утраквістичні" = двомовні - польсько-українські. Але по-факту - польські.
72 відсотки це не сучасна територія Галичини, яку ляхи називають "східними кресами".
72 відсотки це - ВРАХОВУЮЧИ всю територію Галичини АЖ ДО КРАКОВА!
В уряді намісника у Львові не було ані одного українського урядовця;
хіба який «русин», який шкодив своїм гірше, як чужий. Всі вищі
посади в державі не були українцям доступні; нижчих урядовців
переношено на захід, напр. 1907 року було їх там 1.300 осіб.[31]
[31] Демкович-Добрянський, М., Українсько-польські стосунки в XIX ст., Мінхен, 1969, ст. 78, 83.
У Відні на посадах у міністерствах того року були: у міністерстві
фінансів 21 поляків та 1 українець; в мін. внутр. справ: 8 поляків і
1 українець, у мін. сільського господ.: 6 поляків, ані одного українця;
мін. освіти: 12 поляків, ані одного українця;
міністерство справедливості: 24 поляків і 3 українці;
всіх суддів (5 - ранґи): поляків 686, українців 215.
ст40
Тобто говорити про те що Галичина під Австрією жила "як в Бога за пазухою" може тільки людина або свідомо-упереджена або геть зовсім непоінформована.
За таких умов тотальної Ксенократії, ДОВІРА до влади сформуватися НЕ МОГЛА.
Тема довіри (і зокрема ДОВІРИ ДО ВЛАДИ) як Найголовнішого економічного і політичного чинника подається тут:
Методи Варягів-Норманів - єдино можливий спосіб управління Українцями.
http://maxi-ta.livejournal.com/29510.html
і тут:
Чому знецінюється Гривня? Бюджет, експорт-імпорт та Офшорні зони. ВВП. Економіка. Довіра.
http://maxi-ta.livejournal.com/28952.html
А також про ГЕОПОЛІТИЧНІ ПРИЧИНИ тотальної НЕ-довіри українців до будь-якої влади:
Про Геополітику та про Право-Радикальні проекти в Україні. Уа-Німеччина - порівняння. УПА, УВО, ОУН, УВУ. кого наслідувати?
http://maxi-ta.livejournal.com/31587.html
Якщо чужинці СВІДОМО ставили Українців в становище:
АБО ТИ КРАДЕШ АБО ТИ ЗДОХНЕШ,
то звідкіля би мали в Україні взятися ЧЕСНІ люди?
Адже такий "зворотній природній відбір" відбувався не рік не два а впродовж ТИСЯЧОЛІТТЯ.