May 28, 2012 03:53
Пишу нову книжку, це так тільки чорновий варіант, де немає ні розділів і дохера помилок, але все ж таки книжка...буду закидати по мірі написання, на сьогодні написав декілька сторінок. Приємного читання!
Зміна
- Я зустрів її десь… десь на вулиці на переході…не пам’ятаю де, але довго дивився не відриваючи погляду, вона була чудовою, я відчув…
- Стоп-стоп! Ти шо пєдік? Розповідаєш, так ніби в тебе яєць немає. Та ти ж мужик, а говориш жіночими романами. Фу!
- Макс, ти нічого не розумієш, я думав, за стаканчиком віскі ти почнеш говорити більш відверто з почуттями.
- Ну знову, «стаканчиком», де ти цих слів набрався? Напевне від мами. От, давай поговорим більш відверто, ти сексу хоч? Можеш не відповідати. Тому пропоную в клуб.
- Ой, ні в мене завтра контрольна.
- Та в мене теж. Тому їдем удвох.
- Ні. Я додому.
- Ну як хоч, я визиваю собі таксі.
Сідаючи в таксі, я відчував, що нічка буде веселою. Жаль, що Стаса не вдалося умовити поїхати зі мною, хоч він і соплі говорить, зате інколи буває корисним. Люблю його як друга, хоч і дружимо ми не більше місяця. Дехто може сказати, що дружніх стосунків так швидко не налагодиш, та це не про мене. На вулиці була зима…холодно. Не люблю зиму: в шапці ходиш як лох, без шапки холодно. І коли вибір стоїть чи стильно виглядати чи шапку одівати, я вибираю перше. Коли я приїхав в клуб дискотека була вже в повному розгарі. Купа п’яних пацанів, які з того горя, що їх відшили добивалися черговим дрінгом. Симпатичні дівчата під градусом дешевих коктелей збагачували своє коло знайомих. І тут я такий зять не хуй взять заходить у двері. Знаючи охорону і персонал я відразу почав розмову, набираючи собі бонуси. Випивши якийсь хороший коктейль від друга бармена, можна з кимось і познайомитись. У двох метрах від мене стояла хороша блондинка з грудьми третього розміру, які світились через велике декольте. Підійшовши зі сторони я сказав:
- Привіт.
- О, привіт.
- Почекай я так стану, щоб бачити твої груди. - і блятсько посміхнувся.
- А, ти такий! Можеш валити.
- Та ладно, я лишень сказав те, що всі інші думають. Бачиш, як вони заглядають на твоє декольте?
- Ммм. Виплутався, мене Марина, - посміхаючись сказала вона.
- Мене Макс. Приємно.
Подальша наша розмова, це був лишень сміх, чи то алкоголь зробив своє, чи то настрій хороший, але насміялись ми досхочу. Коли Марина пішла десь на танспол до мене пристала якась п’яна старушка, як я не старався зрозуміти, що вона говорить в мене нічого не виходило. І тут біля мене стоїть блондинка, я попросив її перекласти, під предлогом, щоб бухий бухого розуміє, воно засміялась і погодилась. Чемно пояснивши, що старушка хоче познайомитись я жостко відповів, що за 1000 гривень я готовий з нею поїхати. Блонда була у шоці, я почав її називати сутенером, так як забув її ім’я. Ми посміялись і зав’язалась розмова, досить весела, але все закінчилось тим, що моя цицьката подруга повернулась до мене і все перервала. Я досить цинічно запропонував їй їхати десь на каву, але вона відмовила, витягнувши мій телефон із обтягуючих джинсів від «Клембер», доторкаючись до мого багатства. Записавши свій телефон, вона спокусливо мене поцілувала і заявила, що їде з подружкою додому, я не заперечував.
Підійшовши до своєї сутенерші, і давши їй по попі за погану роботу, я ствердно сказав, що їдем до мене. Вона з радістю погодилась, чи то сексу в неї давно не було, чи то вона повірила в легенду про проститутку і просто хотіла відчути справжній професіоналізм в себе у вагіні, але все пройшло класно. Вдома все було просто: два келиха Мартіні і вона без трусиків. Коли я прокинувся її вже не було. Як все прекрасно. Люблю таких дівчат, ні номеру, ні напрягу, просто «безпечний секс» без презервативу.
Щоденник Стаса.
Досить недавно я зустрів хорошого хлопчину, який кардинально міняє мій світогляд на все, що відбувається у суспільстві. Не знаю чому, але він попросив мене вести щоденник. Я прислухався. Отже, привіт, мене звати Стас, мені 21 рік, навчаюсь в університеті на факультеті програмного забезпечення. Моє життя є досить скучним. Якби не дівчина, яку я побачив недавно в місті і все ж таки зумів знайти її в сіті Інтернету, то не було б про шо писати. З самого дитинства я виховувався у православній сім’ї, де батьки ходили до церкви і тягали мене з собою. Так я був маминим синочком, який їхав у мами на колінах на передній сидушці у авто. З перших років мого життя всі говорили, що я дуже смазливий, та для мене це не було відчутним. Мораль була на першому місці. Манери - це як алфавіт. Слова будь ласка, прошу, дякую заміняли мати, які я ніколи не вживав. І тут Макс повна протилежність мене: цинічний, пошлий, прямолінійний і в той час привабливий для дівчат. Чому так? Я цього не розумію. Але так як я не знав як себе поводити з Танею, яка була моїм ідеалом - мусів здружитись з цим дияволом у людській подобі. Мене бентежить те, що Макс постійно п’є, та поводить себе як дибіл, чи то я себе так поводжу, адже йому краще живеться. Я запутався… а зараз, щоденнику я лягаю спати, бо завтра на пари. Може зустріну Макса в універі, хоча навряд чи, він там рідко появляється.
День був чудовим, сніг починав танути, але болота ще не було. Легенький теплий вітерець починав приємно доторкатись до задуманих облич перехожих. На годиннику був «обід», я завжди визначав для себе дві години - це обід і вечір. Щось було скучно, витягнувши сигарету і прикуривши до газової плити, бо зажегалку не міг знайити, я солодко затягнувся і вирішив подзвонити Стасу:
- Альо, привіт, Стас, шо як ти?
- Та я ще на парах, - тихо промурчав мій псевдо друг.
- Та забий ти на ті пари, давай виходь з тієї вонючої аудиторії і гайда в центр, тебе чекають пригоди.
- Та я не можу, в мене контрольна.
- А в мене ранішній стояк, який треба використати. Тому давай через 20 хвилин чекаю тебе у себе з енергетиком в руках, бо нема чим джин розвести.
Кинувши трубку, я пішов у душ. Освіжившись, повний сил і позитивної енергії почув дзвінок у двері. То був Стас з посмішкою на обличчі, який почав розповідати, що він у перше в житті прогулює пари, а коли справа дійшла до розповіді, як він вийшов з аудиторії, невідпросившись, я просто заткнув йому рот стаканом і промовив:
- За це і вип’ємо!
- Та ти ж знаєш я не п’ю, тим більше без причини і в таку рань!
- Та ладно, всі п’ють, будь мужиком.
- Я не хочу бути таким як ти, просто розкажи, як я маю повестись з Танею, щоб її зацікавити.
- А це ще що за диво, яка Таня?
- Ну я вчора, хотів тобі розказати, ти так і не вислухав.
- Значить ти дурниці говорив. А то значить в тебе є дівчина, якій ти хочеш сподобатись. Окей, сьогодні ми цим і займемось.
- О, супер, тоді дай я скористаюсь інтернетом і ти допоможеш її зацікавити.
- Хаха…та ні не так, ми спочатку зробимо з тебе мужика, щоб ти їй сподобався.
Стас, був як мала дитина, і радіючи слухав мене, без розуміння, що я ним просто маніпулюю. Випивши, ми вийшли в центр. Мені хотілось пограти в більярд. Другу я пояснив, що всі чоловіки повинні вміти грати в більярд, він дивився на мене як на учителя, слова якого є істиною, навіть, для нього.
Ну те, що відбулося в подальшому важко було назвати грою, швидше мукою. Чомусь згадалось, як я ходив на побачення з дівчиною на льодовий каток, а вона коза, не сказала, що не вміє кататись і сама не покайфувала і мені не давала покататись, хапаючись за мою руку. Це було щось схоже.
Ідучи в центр ми побачили красиву дівчинку, яка Стасу сподобалась. Я не гайно заставив його, щоб зробив підхід і познайомився, але він був наскільки переляканий і стривожений, що я розсміявся. Тоді ми згадали про Таню, з моєї ініціативи. І коли я сказав, що це все ти робиш для неї, то піджавши очко він зробив це. На диво, не знаю, що він їй там блеїв, але вона дала йому свій номер, що стривожило мене. Чи то була зависть, чи щось інше, було не зрозуміло, але посмішка у Стаса не з ходила з обличчя, що починало мене подавляти. Дивившись на його радісну міміку, я згадував себе, що заставило мене закурити. За весь час, який я прожив під назвою «блятство», я бачив багато різного. Попадались і німфоманки, і ботанки, і дійсно тупі дівчата, але було і декілька цікавих, які чомусь мене лякали. Чи то почуттів боявся, чи обов’язків? Не знаю. Але чомусь завжди здавалось, що страх втратити волю був на першому місці. Я завжди боровся проти нього. Згадуючи ще своє дитинство, мене тривожило те, що батьки обмежували в моїх бажаннях весь мій індивідуалізм. Ця боротьба була важкою, але закінчилась на мою користь. Може тому я так і боявся втратити те за що так болячи втрачав нервові клітини. Світ несправедливий, а життя убивало.
Якби там не було, але любов до свого стилю проживання на цій планеті, завжди заставляло проявляти заздрість інших. Всі говорили, що хочуть жити, як я. Що було тривожним я сам не знав чи дійсно живу так як хочу, але по іншому не вмів. Спитавши Стаса, як його самопочуття, було зрозуміло, що йому в кайф. І на піку ейфорії, він був змушений зробити ще декілька підходів, серед яких більшість були вдалими. От що значить зовнішність. Коли ти симпатичний, то тобі побарабану, що там треба говорити, головне - це впевненість і бажання. Так як, впевненістю там не пахло, то витягувало бажання. Похваливши його, ми пішли пити щось міцніше ніж каву, бо я відчував, що стаю тверезим. По тій причині, що я був постійно п’яний мої підходи автоматично передислокувались в клуби і кафешки, чого мені було більш ніж достатньо.
Розлігшись на диванчику, якогось блядюшніка, і замовивши, віскі з колою ми стали розглядати контингент перебуваючий там. Саме так не я, а ми. Стас я бачу теж втянувся. Пояснивши йому, що до чого. І як треба працювати в парі ми зацінивши двох хороших дівчат працювали за системою: я потім він. Підійшовши, я бачив, що з ними буде складно, пафосом вони захлинались, але якщо вже зміг підняти свою сраку з дивану, значить і зможеш поставити її на інший диван. Привітавшись і обмінявшись назвами, які дали нам батьки, для нашого тіла, було видно, що вони «прості, як трактор». І що нам нічого не завадить забрати їх до мене. Головне, що Стас не натупив. І тут підходить він, зробивши все шаблонно і за книжкою, яку я дав йому почитати, він справив досить не погане враження на них. І у момент, коли ми запропонували піти кудись інше, бо тут вже набридло, сумнівів в їх голові вже не було.
Під’їхавши, до мене під будинок, вони почали розказувати, що вони не такі і що в середину не зайдуть - стандарт. Хіба для жінки так важко зрозуміти, що ми і так не сприймаємо те що вони говорять, хоча Стас сприйняв це всерйоз. Жінки люблять придумувати собі і нам всякого роду відмазки, хоч насправді, я прекрасно розумів, що в них в голові: «Я ж не є шалава, щоб іти до нього додому, якщо я піду, то можу не втриматись і тоді він буде думати, що я легкодоступна, а отже шалава, а я то не така, хоч я його хочу, але ще не дам. Ну якби ми зустрічались, або хоть були на декількох побаченнях, з яких він би привіз мене додому з букетом квітів у руках, то тоді можна»
Хіба вони не дивні, як поїбатись цього тижня, то ні, а якщо ми полетимо до Парижу на вихідних, то тоді я йому дам цього тижня. По моєму це проституція і торгівля пиздою, просто замість грошей дівчина бере подарунки та всяку поєбєнь, включаючи навіть оплату за себе в кафе. Шлюхи.
Коли Стас почав тупити і розказувати, як він їх розуміє, я не витримав і сказав:
- Дівчати, дивіться, зараз ви можете розвернутись і піти додому, ми вас не затримуємо, а можете спокійно зайти до нас, де ми вип’ємо, чогось хорошого і класно проведем час.
- Ну хіба якщо не на довго.
- Ну ми ж вас не будем насильно тримати, як виникне бажання піти, я покажу де двері
- Ну, окей, ідем.
Важко з цим Стасом, як дівчинка. Коли ми були у мене то я відчував, що одна з них точно цієї ночі буде моєю, але Стас так поводився, як без хуя. Але то нічо, взявши одну дівчинку в іншу кімнату ми довго говорили, не хотіла давати. Але все ж таки проти себе не попреш, якщо тіло каже так, то розуму важко сказати ні, тим більше, якщо він затьмарений алкоголем. Ранком я помітив, що Стас мов щез. Спитавши його напарницю по ліжку, вона мені чемно пояснила, що той серед ночі пішов додому. А на моє питання: «чи шпульнув він її», вона мило відповіла: «якби ж то».
От лось, відпровадивши їх, я швидко подзвонив йому:
- Алло, привіт, ти, що тупік, чого ти її не вжарив
- Здоров, та бо вона казала, що так не може, що не хоче. От я і подумав…
- Думати треба менше! Ти справ з чувіхою на одному ліжку, а хуй полінувався в неї засунути. Ідіот!
- Макс, взагалі-то, ми домовлялись, що ти допоможеш мені звабити Таньку.
- А я по твоєму, що роблю, ти просто не ціниш. Та якби ти з Танькою так натупив, як вчора, вона б знати тебе не хотіла.
- Нічо подібного, я вчора взяв у неї номер.
- Так! А ну спробуй видзвони після такого провалу! Ставлю 10 доларів, що не вийде, нахер ти їй здався, якщо вона була готова тобі віддатись, а ти не взяв. Жодна чувіха, не захоче іти на побачення з тупіком!
- Але ж вона казала, що не хоче.
- Ти не слухай, що вони говорять, слідкуй за невербалікою, за поведінкою, за мімікою, диханням і так далі, мову і придумали для того, щоб приховувати думки.
Добре я спати, пака.
Щоденник Стаса
Вчора ми з моїм другом, забрали двох красивих дівчат до нього додому, я дуже хвилювався, хоть перед тим взяв 4 номера на вулиці, що було досить приємно. Я починав відчувати себе класним. Але вдома мені було не пособі, незнайомі дівчата, випивка, стогни із сусідньої кімнати. Все це мене налякало і тривожило. Тим більше я цілувався з дівчиною і був дуже збуджений, а вона мені сказала, що не хоче. Ну чому? Дивно якось. Хоча, щойно мені подзвонив Макс і все пояснив, цікаво чи це дійсно так, чи він просто не розуміє, що говорить. Але я думаю він знає краще. Сподіваюсь наступного разу я виправдаю його очікування і задовільню себе. Справа в тому, що мені подобається Таня, і я не хочу їй зраджувати. Стоп, але ми ще навіть не знайомі. Ні напевно Макс правий, я дійсно, як баба. Всьо від сьогодні клянусь собі, що буду поводитись як мужик.
Сьогоднішній день виявився не цікавим. Я то спав, то прокидався і ішов курити. Може то на побачення якесь піти? Але ні, дурна ідея, для чого? Краще ще посплю.
Життя,
Книги,
Пікап