Осінні читання: Богородиця в синагозі
Теплі дні осені закінчилися під читання збірника публіцистики Портнікова 2000-2006 років. Такий класний досвід, ніби гортання газет кількарічної давності - наче не дуже давня історія, але багато речей відчитується по-іншому. Класно читати оцінку тодішніх політичних подій і думати як складно бути політичним аналітиком, адже так легко помилитися, не так відчитати події, неправильно потрактувати коментарі, зробити хибні аналогії. І цікаво, що в Портнікова цього майже нема.
Прикольні географічні і портретні колонки. Вільнюс, Краків, Москва, Київ, Львів, Балкани, Лемківщина. Якимось дивним чином це і мій психологічний географічний простір. І в багатьох моментах ловила себе на думці, що ці місця мені так само відчувалися і продумувалися.
Проте найбільше мене пройняли колонки портретні та настроєві... на Різдво, Новий рік і юдейський новий рік, про Івана Павла ІІ і академіка Сахарова, якісь просто особисті переживання і досвіди.
"Кожному з нас варто відшукати народ, той, перед яким ми маємо бути
відповідальними. Іноді навіть живеш серед нього - і не помічаєш. А коли
всі ми живемо, як в пустелі - оптимізму не додається.
А ми ж заслуговуємо на те, щоб бути щасливими і прожити осмислене життя.
Хоча б наступного року..."
http://dt.ua/SOCIETY/gruden_2002-30646.html