Місяць без цицьки
Вже місяць без цицьки.
Спочатку було вжко - чогось хотілось. І не те, щоб їсти, але чогось такого... рідного.
Наклався переїзд на село, де було багато цікавого - травичка, квіточки, пташки, собака, ціла балія піску... І ночі з бабунею, без смачної пахучої мами.
Перші пару тижнів вставав серед ночі поїсти манки з медом. Допомагало. А осьо останні пару днів уже і не встаю.
Сьогодні прокинувся, а перед очима Воно. Але якесь не таке - здуте. Взяв у руку, помацькав, обдивився. Взагалі довго розглядав - наче щось знайоме і до чогось придатне... Проте для чого - вже не пригадав.
Спочатку було вжко - чогось хотілось. І не те, щоб їсти, але чогось такого... рідного.
Наклався переїзд на село, де було багато цікавого - травичка, квіточки, пташки, собака, ціла балія піску... І ночі з бабунею, без смачної пахучої мами.
Перші пару тижнів вставав серед ночі поїсти манки з медом. Допомагало. А осьо останні пару днів уже і не встаю.
Сьогодні прокинувся, а перед очима Воно. Але якесь не таке - здуте. Взяв у руку, помацькав, обдивився. Взагалі довго розглядав - наче щось знайоме і до чогось придатне... Проте для чого - вже не пригадав.