Місяць потому
За тиждень мені рік, а я досі не вмію ходити. Частково це, певно, пов'язано із носінням мене на руках, особливо у лікарні і взагалі під час хвороб.
На ногах тримаюся добре. Дістаю до кислиць на підвіконні спальні і, зірвавши дві, одну їм сам, а одну пропоную свідкам, аби не відбирали. Взагалі люблю ділитися. Навіть бублики пропоную (здалеку), аби рідні відчули турботу і подякували.
Виразно говорю «тятя». З цим словом прокидаюсь, зустрічаю тата з роботи і взагалі виказую приязність. Взагалі дуже тата люблю. Особливо зранку до нього щічкою лащитись.
Добре вимовляю і «мама». Цим словом я жаліюсь і кличу маму. В особливо сумних випадках воно звучить як «меме».
Іноді можу сказати «баба», але це вже коли мені дуже добре.
Пару днів тому навчився вилазити на крісла. Цілий день вилазив... а на наступний перестав - ні користі, ні шкоди.
Люблю зачиняти двері і потім верещати щоб відкрили. А коли відкривають - дуже щасливий.
Навчився вирізняти тварин на малюнках.
Зубів - сім. Знизу стирчить гордий тризуб (ще не прорізався правий).
На ногах тримаюся добре. Дістаю до кислиць на підвіконні спальні і, зірвавши дві, одну їм сам, а одну пропоную свідкам, аби не відбирали. Взагалі люблю ділитися. Навіть бублики пропоную (здалеку), аби рідні відчули турботу і подякували.
Виразно говорю «тятя». З цим словом прокидаюсь, зустрічаю тата з роботи і взагалі виказую приязність. Взагалі дуже тата люблю. Особливо зранку до нього щічкою лащитись.
Добре вимовляю і «мама». Цим словом я жаліюсь і кличу маму. В особливо сумних випадках воно звучить як «меме».
Іноді можу сказати «баба», але це вже коли мені дуже добре.
Пару днів тому навчився вилазити на крісла. Цілий день вилазив... а на наступний перестав - ні користі, ні шкоди.
Люблю зачиняти двері і потім верещати щоб відкрили. А коли відкривають - дуже щасливий.
Навчився вирізняти тварин на малюнках.
Зубів - сім. Знизу стирчить гордий тризуб (ще не прорізався правий).