Сакс і Тісто

Nov 16, 2006 21:18




Всі ніби поволі вилізають із стану осіннього анабіозу, потрошку їдучи дахом в передчутті зими, реальних морозів, мегатонн снігу і зимових свят. І на навчанні й на роботі починається така топка, що якщо й не гавкну до 31 грудня, то буде вже добре. А цього аж ніяк не можна робити.

Я вже було збирався відкинути капці від перенапруги, мозкової давки й ще чогось там психопікантного. Гарна посмішка та кльовий настрій тут ні до чого. Втомлені крила все одно призводять до анабіозу. Тому, час-від-часу потрібно відтягуватися, і кожен робить це як уміє: хтось культурно висне в анфіладах артгалерей та музеїв, хтось спеціалізується на укрсучліті й курсучмюзі, а комусь би яйцями потрусити, чи заліза потягати щоб стати дядьком здоровим. А може макраме поплести чи хрестиком повишивати? Хоча, такого не вмію. Чи зробити собі подарунок - поїхати до якогось ТЦ і зайнятися банальним розбазарюванням. Є навіть таке поняття - лікувальний шоппінг. Викликає прості позитивні емоції й стимулює вироблення правильних гормонів.

А можна організувати класне барбєкю-паті в якійсь мегамісцині в честь, наприклад, грядущого дня студента. Класно й майже спокійно відвиснути в кнайпі, і, якщо се буде дійсно суперово, то народ, звичайно, ще зажадає "видовищ і хліба". Трясця, і тут почнеться.

Барбекю-паті влаштовали в одному із внутрішніх двориків міста, перед цим, звісно, зайшли в найближчий шоп і нагребли багато морозива й до морозива. І бабах!!! - як вибух посеред тиші. Столик, лавочки, музика з автомагнітоли, танці-шманці… Все настільки позитивно, весело, красиво, радісно і драйвово, що мами-квочки з навколишніх пентхаузів вивели на вулицю своїх маленьких курчаток, і ті почали трясти м’ясцем разом із нами. Бабці повилазили із вікон і гіпнотизували нас своїми поглядами, і що в них було на думці одному лиш Дядьку відомо.

Як підсумок: настрій маю пречудовий, повітря пахне мандаринами, котрі люблю дуже-дуже, і загалом, життя - то чудова штука!

І ще (вже про сьогоднішнє), активно рухаючи дупцею й далі, життя - це рух. Динаміка як запорука руху, - сьогодні встиг побувати в шести діаметрально протилежних кутках Києва й наразі чимчикуватиму ще в одну місцину. Потім засяду вдома за капм і писатиму аналітику. Отакої!
Previous post Next post
Up