На дворі літо… Кайф! Взагалі, літо - це чудово. А вільне літо - то просто супер:)
Учора, нарешті, після кількох днів внутрішнього ступору й простою вдалося включити свій нормальний стан радісного дебілізму. Арка «Дружби народів», пиво, розмови про політику, сільських дівчат, податки, дєткі, дутки й куди подіти себе у вільний час. А ще справжній джигіт дідусь, який розмовляє щирою українською мовою та надто переймається за український генофонд: ви вірите в щастя? тож ви хочете бути щасливі? а вам якого щастя хочеться - хлопчика чи дівчинку?
Коли людина має багато вільного часу, вона починає інтенсивно мізкувати про вічне й незбагненне, а це корисно - бо повертає до тями, нас, зграю урбанізованих, глобалізованих, ще якихось там -зованих, і просто, зрештою, за**баних. Тепер залишилось придумати що відбуватиметься зі мною в грядущий місяць суцільного неробства й гарного настрою :) Потрібно скласти новий список Великих справ. І так завжди… Коли ще це була та школа, а досі важко позбутися синдрому «літних канікул». Так, ніби в цей час уповільнюється життя, і, нарешті, можна здійснити чергові мрії. А літечко непомітно закінчується, а з ним і усвідомлення: якщо вчасно недовчив, недоробив, не використав час, відведений саме для цієї миті, для певної справи чи людини - уже не надолужиш.
По-перше - прочитати всі вісім томів Вальтера Скотта, які роками нудяться на книжковій полиці; по-друге - зробити великий апгейд моєї англійської та італійської; по-третє - … та ні, на дворі літо, як не крути. Класна погода й гарний настрій, часом дах рве від позитиву. Тому, по-третє - класно відпочити й набратися моря емоцій. Бо ж емоції то вільно конвертована валюта натхнення, творчості, жаги робити щось цікаве й глобальноважливе.
Але годі філосовстувати, попереду чекають великі справи!