К чернобыльцам на огонек заглянули Сергей Жадан и Тарас Прохасько ВИДЕО
Голодовка чернобыльцев длится уже 26-й день. В течение вчерашнего дня к ним дважды наведывались судебные исполнители - подробно о первом визите здесь, о втором наглядно здесь. Чернобыльцы держатся уверенно - отшили агитаторов из Пенсионного фонда и исполнителей.
Участники акции протеста рады любой помощи - им нужны питьевая вода, бензин, теплые вещи... Кстати, дончане охотно оказывают помощь голодающим. Наверно понимают, что от беспредела "своих" бандитов не застрахован никто.
На входе в городок висит табличка с платежными реквизитами. Кого не устраивает убогость режима и есть желание помочь чернобыльцам - вот необходимые данные.
А около 23:00 чернобыльцев ожидал приятный сюрприз - к ним приехали писатели Сергей Жадан и Тарас Прохасько, которые сегодня были в Донецке. Когда группа гостей зашла в палатку, один из чернобыльцев представил их так: "К нам приехали ребята из Западной Украины". На поверку оказалось, что ребята в основном местные - из Донецка и Краматорска (просто хорошо разговаривают на украинском), Сергей Жадан из Харькова, а вот Тарас Прохасько из Ивано-Франковска. Еще был гость из Новоград-Волынского (Житомирская область).
Чернобыльцы рады гостям.
Сергей прочитал три своих стиха, но больше всего всем запомнился и понравился вот этот (взят с официальной странички Жадана в facebook):
Мало хто розуміє специфіку політичної боротьби,
громадяни згадують про політиків лише на певній стадії непрухи й злоби,
мовляв, головне - потрапити до прохідної частини списку, а там що хочеш роби,
можеш прямо в сесійній залі курити свої гриби.
Насправді доля українського політика невдячна й тяжка -
скільки треба вибухати генессі й винюхати порошка!
Не дивно, що в політиці виживають лише монстри типу міністра Цушка,
або «педерасти» типу позафракційного депутата Ляшка.
Умови роботи депутата невтішні й сумні -
їх примушують голосувати в будні і вихідні.
Тому замість займатися економікою й ліквідовувати заборгованості по зарплатні,
вони краще знову де-небудь поб’ються з приводу якої-небудь хуйні.
Депутат без недоторканості, ніби птиця без крил -
доки ти вимахуєшся перед виборцями, хтось уже пхає тобі в багажник тротил.
Країна має серйозний бюджет, вона як вітрильник із тисячею вітрил.
Але спробуй розділити все це бабло всього на пів тисячі рил.
Патріотизм політика - це алюміній та антрацит.
Національні інтереси політика - це підсісти на російський халявний транзит.
Знають усі православні, всі правовірні й останній хасид -
кожен політик працює лише на себе, тому що він в принципі паразит.
Але серця їхні - дикий солодкий мед і душі їхні - божа роса.
І по смерті усі політики обов’язково потраплять на небеса.
І всі святі вчитимуть їх співам та різним заняттям простим.
І знаючи як вони люблять роботу, можна лише поспівчувати усім святим.
Гости выразили свою поддержку голодающим. Под конец разговора сошлись на том, что наш главный враг - это власть (с этим сложно не согласиться, особенно, если речь идет о нынешней). Прощались уже как старые добрые друзья.
На таком позитиве и закончился этот вечер.
P.S. Чуть позже попробую добавить видео.
Участники акции протеста рады любой помощи - им нужны питьевая вода, бензин, теплые вещи... Кстати, дончане охотно оказывают помощь голодающим. Наверно понимают, что от беспредела "своих" бандитов не застрахован никто.
На входе в городок висит табличка с платежными реквизитами. Кого не устраивает убогость режима и есть желание помочь чернобыльцам - вот необходимые данные.
А около 23:00 чернобыльцев ожидал приятный сюрприз - к ним приехали писатели Сергей Жадан и Тарас Прохасько, которые сегодня были в Донецке. Когда группа гостей зашла в палатку, один из чернобыльцев представил их так: "К нам приехали ребята из Западной Украины". На поверку оказалось, что ребята в основном местные - из Донецка и Краматорска (просто хорошо разговаривают на украинском), Сергей Жадан из Харькова, а вот Тарас Прохасько из Ивано-Франковска. Еще был гость из Новоград-Волынского (Житомирская область).
Чернобыльцы рады гостям.
Сергей прочитал три своих стиха, но больше всего всем запомнился и понравился вот этот (взят с официальной странички Жадана в facebook):
Мало хто розуміє специфіку політичної боротьби,
громадяни згадують про політиків лише на певній стадії непрухи й злоби,
мовляв, головне - потрапити до прохідної частини списку, а там що хочеш роби,
можеш прямо в сесійній залі курити свої гриби.
Насправді доля українського політика невдячна й тяжка -
скільки треба вибухати генессі й винюхати порошка!
Не дивно, що в політиці виживають лише монстри типу міністра Цушка,
або «педерасти» типу позафракційного депутата Ляшка.
Умови роботи депутата невтішні й сумні -
їх примушують голосувати в будні і вихідні.
Тому замість займатися економікою й ліквідовувати заборгованості по зарплатні,
вони краще знову де-небудь поб’ються з приводу якої-небудь хуйні.
Депутат без недоторканості, ніби птиця без крил -
доки ти вимахуєшся перед виборцями, хтось уже пхає тобі в багажник тротил.
Країна має серйозний бюджет, вона як вітрильник із тисячею вітрил.
Але спробуй розділити все це бабло всього на пів тисячі рил.
Патріотизм політика - це алюміній та антрацит.
Національні інтереси політика - це підсісти на російський халявний транзит.
Знають усі православні, всі правовірні й останній хасид -
кожен політик працює лише на себе, тому що він в принципі паразит.
Але серця їхні - дикий солодкий мед і душі їхні - божа роса.
І по смерті усі політики обов’язково потраплять на небеса.
І всі святі вчитимуть їх співам та різним заняттям простим.
І знаючи як вони люблять роботу, можна лише поспівчувати усім святим.
Гости выразили свою поддержку голодающим. Под конец разговора сошлись на том, что наш главный враг - это власть (с этим сложно не согласиться, особенно, если речь идет о нынешней). Прощались уже как старые добрые друзья.
На таком позитиве и закончился этот вечер.
P.S. Чуть позже попробую добавить видео.