невеличкий набір слі(з)в замість традиційних "підсумків року". про невиліковний і неприхований егоїзм. давно-давно, коли мама мені докоряла: "таня, нєльзя бить такой егоісткой", мене це страшенно обурювало. але ось на 33 році життя нарешті настав час дослухатись до її слів і сказати:
оголошую себе, т.г.п-ву егоїстом року - неповторним і прекрасним!
я люблю своє минуле і люблю своє майбутнє, але найбільше я люблю момент, в якому живу. ось він ніби є і його вже немає - ця чиста від міфології і тому невловима мить.
я люблю себе в людях і людей в собі - всі ці відбитки голих ніг, які тисячами залишаються на моєму піску. це варто визнати і ось ти вже любиш весь світ. і просто любиш.
так, я - квінтесенція себелюбства!
а ось цією прекрасною фоточкою авторства
ю. (і безпрецендентно в неї поцупленою) я прощаюся зі своїм прекрасним 2010 роком - роком парадоксального відкриття: егоїзм - це шлях любові!
настрій для цього поста - теж авторства ю.
лежить ось тут