Фабрики в дощі, ніби в жалобі.

[masterskazzok]

Сергій Жадан

* * *

Фабрики в дощі, ніби в жалобі.
Дощ над мостами летить, минаючи.
Сама потім вирішиш - зізнатись у хворобі,
чи хай собі живуть, нічого не знаючи.

Сама потім повернешся, якщо захочеш,
якщо забудеш про заборони.
Сидиш і спомини перекочуєш,
як перекочують порожні вагони.

І кожна розмокла рама віконна,
наче схованка спорожніла,
і дим виходить із високого комина,
мов душа із померлого тіла.

І дивишся довго, мовби востаннє,
на чорні коридори й верстати,
маючи відповіді на всі питання,
які ніхто не захотів поставити.