джаз-коктебель
Чуковський про Волошина в Коктебелі, 1923:
Особенно страшно, когда хозяин зовёт пятый или шестой раз слушать его (действительно хорошие) стихи.
Интересно, что соседи и дачники остро ненавидят его. Когда он голый проходит по пляжу, ему кричат вдогонку злые слова и долго возмущаются "этим нахалом".
"Добро, был бы хорошо сложён, а то образина!" -
кудахтают дамы".
наши дні:
аж до компанії поетічєськой, шо сиділа поруч, підбігла дама із горящімі глазамі "повєдать удівітєльну історію"
"я на волошінскую гору сейчас поднімалась, і так піть мне захотелось, сіл нєт терпєть, а с обой же нічєго нє взяла. і вдруг смотрю, а под кустом бутилка води лєжит. холодная. ето подарок от волошина, точно!"
поети їй у відповідь дружно: "точно! точно!"
(ще по першій сцилке цікаво про те, як Маяковський рішив позірувать на портрет, а Лілія Брік його позорила).
Особенно страшно, когда хозяин зовёт пятый или шестой раз слушать его (действительно хорошие) стихи.
Интересно, что соседи и дачники остро ненавидят его. Когда он голый проходит по пляжу, ему кричат вдогонку злые слова и долго возмущаются "этим нахалом".
"Добро, был бы хорошо сложён, а то образина!" -
кудахтают дамы".
наши дні:
аж до компанії поетічєськой, шо сиділа поруч, підбігла дама із горящімі глазамі "повєдать удівітєльну історію"
"я на волошінскую гору сейчас поднімалась, і так піть мне захотелось, сіл нєт терпєть, а с обой же нічєго нє взяла. і вдруг смотрю, а под кустом бутилка води лєжит. холодная. ето подарок от волошина, точно!"
поети їй у відповідь дружно: "точно! точно!"
(ще по першій сцилке цікаво про те, як Маяковський рішив позірувать на портрет, а Лілія Брік його позорила).