May 20, 2015 01:52
Привіт, синку!
Вчора ми зустрічалися в 39 раз лише впродовж 40 хвилин (мама більше не могла).
Сьогодні ми зустрілися в 40 раз впродовж 1 години 15 хвилин (мама змогла вийти з тобою о 20:15).
Сьогодні особливий день: тобі виповнилося 2 рочки й 5 місяців!
Ми співали пісеньку й топали ніжками :)
А ввечері, напевно, мама прочитає тобі три нових книжечки Ірини Сонечко, що я подарував сьогодні: "Смачну абетку", "Ввічливу абетку" й "Хвостату абетку" =) Подумки я теж читав тобі ці книжечки. Лише подумки. Насправді я не маю можливості читати тобі ті книжечки, що дарую, коли того захотів би. Не маю можливості покласти тебе спатки. Не маю можливості бути поруч з тобою. Не маю можливості після роботи прийти й просто обійняти тебе, радіючи, що ось настав вечір й після роботи ми знов разом. Не маю можливості разом з тобою конструювати з тих конструкторів, що дарую. Не маю можливості не чути слів, які запам'ятав й вивчив назавжди: "Все, нам вже час йти"...
Та не це важливо, синку. Важливо, що у тебе є мама. Що вона тебе любить. Що ти є у неї. А вона є у тебе.
Elsker mennesker. Gjør godt. Hail liv. Dette er det viktigste.
Ми відкривали нові маршрути й нові дитячі майданчики. Чудово, що є ще чимало відкритих майданчиків, куди можна прийти, не бувши мешканцем даного будинку!
Сьогодні вкотре хотів взяти тебе на руки, але щоразу ти відмовляєшся (хоч ми й зустрічалися вже в 40-ий раз у Києві). Гаразд, синку, тоді я не набридатиму тобі.
Добрих й світлих снів тобі, синку!
Засинай солодко, прокидайся легко :)
Твій батько (якого ти не знаєш).
вигадані та невигадані листи,
Мирося