If only
І коли я почув, тоді зійшло Сонце.
Якби воно не поспішало...
І коли прокинувся, то була 5:45.
Якби Час був неквапливим...
Хотів прокинутися годиною пізніше.
Якби це мало якійсь сенс...
Сенс в тому, щоб турбуватися один про одного.
Щодня. З радістю. Із задоволенням. До Кінця.
Коли вчора прибирав у вбиральні та ванній,
то просто радів тому, що ввечері буде чисто.
А ввечері було не лише чисто, але й урочисто.
І це свято створили дві Найрідніші Людини.
Шкода, що Тато тепер не з нами...
І купив проїзні квитки на метро.
Їх починають продавати з 22 числа щомісяця...
А все навколо таке весняне й радісне!...
Так хочеться ще побувати у ботанічному саду.
Тільки дуже рано, коли ще мало людей.
Там так чарівно!..
Андрій хотів приїхати о 8:00.
Потім переніс на 7:30.
Приїхав о 7:00.
Я встиг повернутися завчасно і ми вирушили.
Скільки Лелек ми сьогодні бачили!
Вони красиві і не бояться людей.
А от дерев вздовж траси не впізнати.
Їх вкоротили і вони тепер наче після буревію.
Гарно на авто: швидко й не прив'язаний до розкладу автобусів.
Якби вони ходили не раз на добу!
Якби були трохи більшими! А то головою впираєшся у дах.
Смішно і трохи незручно.
Андрій говорить, що автівку можна придбати недорого.
Зв'язуватися з кредитами не варто.
Переплачуєш втричі.
Ліпше 2-3 роки поїздити на старенькому (можна купити за 2-3.000 доларів),
а коли назбираєш та навчишся нормально водити, можна й новіший.
З роботою зараз і у нього проблеми.
Зарплату скоротили вдвічі.
Вже втретє за 2 місяці позичив гроші.
За ДП нічого не взяв.
Сьогодні ми з Мамою подивилися: 9,6 грн. за 1 літр.
Їхати туди й назад 140 км.
Витрати пального: 9 літрів на 100 км. на трасі (10 літрів/100 км. у місті).
А коли ми приїхали, Мама плакала.
Якби Вона повірила, що Кінець - лише Новий Початок...
Вона вірить, але Їй боляче, - все таке рідне й близьке,
Все нагадує, все наче говорить...
Хризантеми ніколи у нас не гинули.
І зима була не надто холодною.
Але якось незатишно їм стало...
Квітне бузок, ще квітнуть тюльпани та нарциси.
Так красиво й радісно!..
І сумно...
Відкопував картоплю, буряк, моркву.
Вийшло 2 мішки. Нам вистачить, - навіть забагато.
Андрій взяти додому нічого не захотів.
Були у голови, Олександра Дмитровича.
Розрахувалися до кінця літа.
Треба поїхати у Фіневичі та Іванків, щоб оформити документи.
Ось лише скінчаться іспити.
Наполягають, щоб ми ставили новий лічильник.
Але й цей же ще новий!
Вдома швидко розвантажилися.
Андрій підвіз до школи.
Пішов прибирати в актовій залі: табуретки, піджак Андрія Віталійовича,
пляшки, шапка, Настін столик, рушник, рядно, скатертина, сіно, гілочки,
перелаз, парта, кукурудзяний початок, порожня коробка у якій була капуста,
папірці, конверти, рахівниця, книги, календар Андрія Віталійовича... Все-все...
Прийшов до кабінету й доприбирав.
Помив тацю, ніж, рюмки. Позамітав.
Помив підлогу. Протер парти.
Ножиці зникли. Шкода: гарні були.
Учні трохи пошкодили шолом для їзди на велосипеді.
Але його можна підклеїти.
Чого хочеться? Щоб допомагали.
Щоб підтримували один одного.
Адже ми один колектив.
Разом й веселіше.
Але цінують це потім.
Валерій Миколайович правильно зауважив.
Завтра о 8:00 додаткове з правознавства для 9 класів.
А о 9:00 ДПА з історії України в 11 класі.
Шкода, що Олена Володимирівна вдруге не зможе допомогти з перевіркою.
Самому перевіряти значно довше.
Якби була Ганна Володимирівна!..
Але з вересня вона вже виходить!
Ура!..
Якби більше Веселого Вітерцю та Жартівливого Дощика!...
І більше Веселки Небесної!..
