Прогулянка Одесою. День другий
На другий день в Одесі ми знайшли Пасаж, до якого раніше ми навіть і не думали заходити.
Пасаж нам здався чимось страшно подібним на московський гум (чи цум?), той, що навпроти Леніна, хіба трохи меншим.
Порівняйте: зліва - одеський пасаж, справа - московський.
Але наш, напевно, таки красивіший.
На центральних вулицях Одеси торгують так званим італійським морозивом, якого мені, яка не любить пломбир та вершкове морозиво, так не вистачає у нас, в Харкові.
Подобаються мені в Одесі і вуличні кав"ярні, яких теж у нас майже не знайдеш. Пам"ятаю, що саме це в перший мій візит додало їй в моїх очах "європейськості". Щоправда, інколи ці кав"ярні перекривають всю пішоходну частину вулиці.
Пасаж нам здався чимось страшно подібним на московський гум (чи цум?), той, що навпроти Леніна, хіба трохи меншим.
Порівняйте: зліва - одеський пасаж, справа - московський.
Але наш, напевно, таки красивіший.
На центральних вулицях Одеси торгують так званим італійським морозивом, якого мені, яка не любить пломбир та вершкове морозиво, так не вистачає у нас, в Харкові.
Подобаються мені в Одесі і вуличні кав"ярні, яких теж у нас майже не знайдеш. Пам"ятаю, що саме це в перший мій візит додало їй в моїх очах "європейськості". Щоправда, інколи ці кав"ярні перекривають всю пішоходну частину вулиці.