Життя-буття

Dec 06, 2009 23:30

За той час, що я не писала, багато чого сталося. По-перше, ми виїхали з квартири, яку знімали. Сподіваюсь, що ті, хто будуть там жити після нас ;), будуть в ній не менш щасливими. Саме в цій квартирі я виростила свої перші петунії та фіалки, тут дізналася про можливість фарбування шпалер, поклеїних ще за царя гороха, саме тут ми перечитували свої весільні поштівки, засинали в цих стінах після того, як стали чоловіком та дружиною і прокидались на ранок з почуттям щему та страху перед подружнім майбутнім.
Зараз ми у батьків. Але дуже хочемо вірити, що ненадовго, що нарешті доробимо ремонт в своїй малесенькій квартирі і будемо звикати до нового району та нових життєвих умов.
По-друге, відсвяткували, попри все, день народження Славіка. Дуже добре посиділи із друзями. Давно вже не збиралися.
Вперше за останні роки я пропустила день народження своєї троюрідної племінниці, що рівно місяць буде старшою за мене на два роки :) Сподіваюсь, що маленький подаруночок, зроблений власноруч, трохи загладить мою провину.
Цього року я катастрофічно пропускаю всі важливі дати - дні народження друзів, річниці, тощо.
Більше місяця вже мрію почати підготовку до Різдва та Нового року. Назбирала різних майстер-класів, довгою дорогою з Миргорода до Харкова півмісяця тому в автобусі позаписувала, кому що хочу зробити,... І все. І нехай весь світ зачекає, як говориться :) Яка підготовка, якщо дисертацію вже час здавати?
Зі зробленого останнім часом, хіба що сплетена брату шапка, яка викликає в нього певні сумніви, але сподіваюсь він все-таки буде її носити. Шапка планувалась як Різдвяний подарунок, але нехай вже зараз вдягає!

плетіння, наболіле, "бу"дні

Previous post Next post
Up