Чомусь вирішила написати, доки не забулися враження від пологового будинку.
Те, що медицина у нас безоплатна, ви всі в курсі, тож варто припустити, що кожна нормальна родина в нашій країні, яка хоче завести дитину, може спокійно собі готуватися морально, психологічно і фізично, а потім вагітніти та народжувати. Потім ще і грошей дадуть на дитину, на які можна щось купити з першого необхідного. І гроші ж ніби не маленькі, і всі так про ті суми кричать.
Насправді ж коли починається процес хоч якимось чином, пов"язаний з лікарнею, в даному випадку, пологовим будинком, гроші розлітаються так, що ти вже і не бачиш, де то все починалось і не розумієш, де закінчиться. Ок, смішно вірити у те, що лікарям ти не заплатиш за їхню роботу, насправді, багато лікарів дійсно заслуговують вдячності, в тому числі і грошової, бо вони ж теж працюють у бюджетній царині, хто винуватий, що офіційно ті суми, на які вони заслуговують, їм просто з юридичного погляду ніяк не заплатиш. Наразі не про це.
Десь з півроку тому, а то і раніше (не пам"ятаю вже) всі змі кричали про те, що ухвалено рішення про антизаконність всіляких благочинних фондів, присмоктавшися до медичних закладів, і про те, що навіть законодавчо постановлено заборонити їх діяльність в межах тих самих закладів.
І що? Фонд "Меценат" все так само працює в кабінетах лікарень, пологових будинків, лабораторій і т.д. Будь-яка жінка, яка хоче виписатися з пологового, має заплатити 500 грн (не знаю, чи всюди такі розцінки) за перебування в ньому протягом 5 днів в середньому. Це при тому, що всі медикаменти, супровідні якісь речі типу шприців, постіль, здебільшого їжа і так далі, купується самостійно за зовсім немаленькі гроші. Не знаю, скільки точно, але пологовий набір коштує в середньому від 700 до 1000грн, в деяких випадках значно дорожче. За що ці 500 грн? Якщо про неймовірне показове утримання закладу вже потурбувалась рідна держава?
Якимось ремонтом в "безкоштовних" палатах навіть не пахне: старезні вікна, з яких дме, жахливі ліжка з прогнутими пружинними матрацами, з яких встати - ціле діло, відсутність навіть рукомийника і 3 чи більше сусідки поряд, загальні туалети з унітазами без сидінь і т.д., і т.п.
Щоправда, триразове годування якимись кашами чи супом вам запропонують, але чи наїдаїться (хотіла написати здорова) доросла людина дієтичним супчиком вдень без нічого та молочною кашею ввечері? Більше того, частині пацієнток потрібна специфічна дієта, яка виключає можливість споживання тих самих каш та супчиків. Кого це хвилює?
Обов"язковим для виписки є здавання донорської крові кимось з родичів, яке закінчується, як ви думаєте чим? Знову ж таки оплатою (в моєму випадку взагалі без якихось виданих особисто мені на руки підтверджень документальних, що я посприяла саме станції переливання крові) у розмірі 150 грн. Звичайно, ви скажете, що не хочете платити - їдьте здавайте кров. Але чи не має процедура здавання крові кимось з родичів попередньо вимагати від того самого родича повного здоров"я, а краще і обстеження. Більшість з інфекцій, наскільки я чула, не знаходяться вчасно в зданій донорській крові, тож покладатися треба тільки на зрілість та розум людини, що є донором. Почитайте фізичні показники, які є умовами ставання донором, і подумайте, хто з ваших родичів, який повністю відповідає всім критеріям здоров"я, захоче поїхати у вільний (?) робочий час через все місто здати немалу кількість крові.
І так далі, і так далі. Плюс до того ж треба обов"язково на виписку шампанське, цукерки, квіти для медперсоналу, який може взагалі не бути пов"язаним із вашими пологами. Святкова церемонія (щоправда, навіть не уявляю, в чому вона полягає, може, там тайський масаж всім присутнім роблять) коштує теж 300 чи 500 грн, плюс сильно підозрюю, що всі фотографії і відео, що робляться там оплачуються окремо.
Корочше, до чого стільки банальщини, яка обговорюється в майже кожній кухні і з приводу якої затіваються довгі дебати із телевізором, який ні в чому не винний, окрім показування здебільшого інформаційного сміття? Це я все до того, що люди цій державі (в тому числі і нам з вами, які тупо все це витримують) не потрібні від моменту зачаття, народження і до самої смерті. А ті, хто народжує дітей, маючи середню зарплатню - герої. :)
І наостанок: без батьків ми, середньостатистична родина, із ненайменшим, певна, доходом, напевно, ніколи б в найближчі роки не дозволили собі дитину. Тож, дякую їм. І ще: медики в тому пологовому, де народжувала я, все-таки найкращі, а це найвартісніше всяких побутових умов і т.д. І "це вже точно"!