сьогодні нарешті позбавилася купи лах
ще восени -- і ще раз в березні, коли мама приїздила до нас, перебрала одяг малої, з якого вона виросла, і відклала дві великих торби речей. і няк не могла їх віддати -- рекламувала і в жж, і у фейсбучику -- але у жж мене проігнорували, а у фб отримала купу вказівок, що я маю з тими речами зробити -- віддати бідним сусідкам або в дитячий будинок. мою фразу про те, що віддаю перевагу тим, хто прийде і забере, проігнорували. а ще потім в особисті повідомлення ломилися і просили поштою їм відправити.
з однією домовилася, прочекала тиждень, вона так і не приїхала і навіть не написала, що її не чекати.
але нарешті знайшлася добра людина -- забрала в мене той одяг і ще торбу іграшок і книжечок і торбу конструктора і велику червону їздову креветку. малій її подарував Льоха -- але просто вже нема де її тримати.
і в нас в хаті одразу стало легше дихати.
наші речі поїдуть у дитячий будинок під Маріуполем.
з однією домовилася, прочекала тиждень, вона так і не приїхала і навіть не написала, що її не чекати.
але нарешті знайшлася добра людина -- забрала в мене той одяг і ще торбу іграшок і книжечок і торбу конструктора і велику червону їздову креветку. малій її подарував Льоха -- але просто вже нема де її тримати.
і в нас в хаті одразу стало легше дихати.
наші речі поїдуть у дитячий будинок під Маріуполем.