May 04, 2017 00:39
коли вони повернулися, я її уважно оглянула з усіх сторін щодо кліщів, нічого не знайшла.
сьогодні зранку чесала їй волосся -- і побачила на потилиці за правим вухом величезного жирного кліща, який ще совав лапками, але, певно, не встиг насмоктатися.
Дмитро скаженим кабаном понісся з малою до найближчого медичного закладу -- станції швидкої допомоги, куди ми її тягали позатого року теж з кліщем.
(як вона ридала і кричала, коли він вибігав з нею з квартири!)
на станції був фельдшер, який сказав, що якщо кліщу відірвати тулуб, то він назад відросте. від голови.
нитки, щоб витягнути кліща, в них не знайшлося.
він далі побіг з малою в дитячу поліклініку. там з"ясувалося, що кліщів має витягати або хірург, або травматолог. ні того, ні того не було. кліща акуратно і майстерно витягнула пінцетом педіатриня, яка постійно це робить -- бо більше ніхто не погоджується.
сказала, що ми, звичайно, можемо завезти кліща в лабораторію -- але на той час, як там щось з"ясують, на дитині це вже або проявиться, або не проявиться,
і прописала препарат від алергій.
(який, по факту, збиває імунну відповідь і змазує сипмтоми, якщо такі будуть)
після повернення додому мала з мене не злазила практично весь день. от лише 20 хвилин як переклали з мене в ліжко.
я так дивлюся, треба йти на курси до виживальців і вчитися самим надавати медичну допомогу.
щоденник,
жабеня