оцей. побачила кількох знайомиць, роздала з десяток візиток, порозповідала, скільки я всього вмію і можу і якою корисною я можу бути -- і послухала, як радо зі мною співпрацюватимуть.
якби те саме не відбувалося на таких заходах останні 17 років -- можливо, я б навіть зраділа. а так подивимось.
сьогодні ходила на круглий стіл у Міносвіти.
мав бути про гендерну рівність в освіті. виявилося, це МАШАВ (який я люблю і поважаю -- я до них в 2010 році їздила вчитися про домашнє насильство) розповідає про те, які у них програми.
ну тобто до формальної освіти і науки це має доволі дотичний стосунок -- і гендерна рівність там в тому, що в своїх курсах вони приділяють окрему увагу жінкам.
принаймні, так я зрозуміла з розповіді панянки, яка нас мала знайомиити з тими навчальними програмами з гендерної рівності.
і в програмі круглого столу жодного фемінітива. говорили-балакали.
почуваюся виснаженою.