як з"ясувалося, я не маю права називатися українською націоналісткою.
Костянтин Рахно Ну й насамкінець: бути націоналістом може лише людина, що приналежна до нації в прямому сенсі, тобто у випадку українського націоналізму є за походженням етнічним українцем, має українську кров. Навіть найдостойніша, найщиріша, найприязніша до всього українського людина, що української крови не має, може бути лише симпатиком українців і України, патріотом України, якщо це її Батьківщина. Від палкої й щирої симпатії до Чилі, Шотландії, Білоруси українець не стане шотландським, чилійським або білоруським націоналістом. Але в тому, щоб бути симпатиком якоїсь країни, немає нічого поганого.
Крім того, самі по собі визнання українців окремим народом, визнання й знання української мови, якась (ситуативна) політична позиція на підтримку якоїсь української партії, українського уряду чи ще чогось українського теж іще не роблять українським націоналістом. Це все може сповідувати людина й ненаціоналістичних переконань (навіть комуніст, соціяліст, соціял-демократ, анархіст), а також люди без чітких політичних поглядів.