про вміння переносити агресію - і проявляти її
evo-lutio:
ЖЖ как тест на личные границы
вона пише цікаві речі.
а мені цікаво порівнянти те, що вона пише, з моїм власним досвідом -- в цьому самому жж.
в перші пару років я неодноразово наражалася на наїзди Апача, його дружини та інших подібних -- які накидали тим, на кого наїжджали, вимогу дотримуватись певних правил, котрі не проговорювалися, але недтримання суворо засуджувалося і каралося -- часто у вигляді чергового (групового) наїзду.
головне правило було "вміти тримати удар". на практиці це означало -- не банити і не терти коменти.
грати з ними на рівних було неможливо -- такої кількості злостивого гівна мені не виробити за всього бажання.
але що в них, без сумніву, добре -- що після них практично жоден наїзд, чи у віртуалі, чи у реалі, не змусить мене ставити під сумнів себе, свої здібності чи свої знання.
чи навіть почуватися погано.
а ще в тих сварах я навчилася дозволяти собі відчувати гнів -- і діяти відповідно.
бо у фідо свого часу навіть в найстрашніших срачах до методів Апача і К. ніхто не опускався. принаймні, в тих, що я бачила.
ЖЖ как тест на личные границы
вона пише цікаві речі.
а мені цікаво порівнянти те, що вона пише, з моїм власним досвідом -- в цьому самому жж.
в перші пару років я неодноразово наражалася на наїзди Апача, його дружини та інших подібних -- які накидали тим, на кого наїжджали, вимогу дотримуватись певних правил, котрі не проговорювалися, але недтримання суворо засуджувалося і каралося -- часто у вигляді чергового (групового) наїзду.
головне правило було "вміти тримати удар". на практиці це означало -- не банити і не терти коменти.
грати з ними на рівних було неможливо -- такої кількості злостивого гівна мені не виробити за всього бажання.
але що в них, без сумніву, добре -- що після них практично жоден наїзд, чи у віртуалі, чи у реалі, не змусить мене ставити під сумнів себе, свої здібності чи свої знання.
чи навіть почуватися погано.
а ще в тих сварах я навчилася дозволяти собі відчувати гнів -- і діяти відповідно.
бо у фідо свого часу навіть в найстрашніших срачах до методів Апача і К. ніхто не опускався. принаймні, в тих, що я бачила.