жіночність -- це зручність жінки у користуванні
картинку взяла тут
hallyafae написала
В рунете посты-просьбы-консультации на психологические темы количественно разделяются примерно так:
80% постов с содержанием:
"Здравствуйте, я Красная Шапочка. Мне как-то больно, когда Волк меня ест, и к тому же он все время жалуется, что ему невкусно. Подскажите, как стать вкуснее и не чувствовать боли".
10% постов с содержанием:
"Здравствуйте, я Волк. В последнее время Красная Шапочка стала какой-то невкусной и возражает против того, чтобы я ее ел. Подскажите, чем ее лучше приправить и как успокоить, чтобы не дергалась во время поедания".
Реакции на посты делятся уже не количественно, а качественно.
- на посты Шапок:
"И правильно делает Волк, что тебя жрет, потому что тебе это нравится! Чо пишешь, если тебе от этого кайф? Иди расшибись об стенку!" (замечено sadfamilychild)
"Дорогая Шапочка, ты должна проявить немного женской мудрости. Боль нужно перетерпеть - а как же наши прабабки в поле рожали и ничего? Пройди тренинг по восстановлению Женской Энергии и твое мясо станет нежным, тающим во рту, а Волк будет есть тебя, урча от удовольствия!"
"Да ты небось жырная свинья, Шапка, вот Волку и невкусно. А ну бегом в спортзал, нечего телесами трясти, и, между прочим, твой Волк от такой свиньи наверняка уйдет к семерым козлятам!"
"Шапуля, а ну не вешай нос! Шоппинг, джоггинг, лифтинг и пилинг! И кстати, от боли отлично помогает самогипноз!"
- на посты Волков:
"Волчара, брат! Эти Шапки в последнее время вообще обнаглели. Феминизм проклятый! Ты ей спуску-то там не давай, прям так тресни по голове и жри, а если невкусно, водочки прими, сразу будет вкусно. ББПЕ!"
"Уважаемый Волк, в моей семье была такая же проблема, пока я не осознал, как далеко отошли мы от истинной правды Леса. Я позволял своей супруге читать, гулять одной и разговаривать! (последнее вообще недопустимо, конечно. Кто же разрешает еде разговаривать?) Подумайте, может быть, Вы недостаточно бдительно следите за окружением почтенной Шапочки? Что там насчет Бабушки? Нет ли поблизости Охотников? С уважением, Козел".
"Да пошли ты ее на собачий хвост, в деревне полно телок!"
"А вы никогда не задумывались о семерых козлятах?" (под этим куча откликов: "Ахтунг! В каментах пидары!")
і в продовження теми:
Юля Жорівна
ЕСЕ “НА ГРАНІ ФОЛА”
Сьогодні на телебаченні та по радіо надзвичайно популярні шоу за участю експертів у окремій галузі. Уявімо що у певному місці одночасно відбувалось два діалоги: один з яких інтерв’ю з канібалом, інший - з антифеміністом- палким прихильником патріархальних “цінностей”. Опустимо репліки їхніх опонентів за незначною кількістю і матимемо певною мірою скомпонований діалог. Отже, обоє переконані у правоті своєї позиції наскільки, що не слухають один-одного та намагаються обґрунтовано переконати інших за допомогою вагомих, на їх погляд, аргументів. Проаналізуємо їх доводи.
Канібал: Канібалізм сягає корінням у глибоку давнину. Археологічні знахідки свідчать, ще у древні часи канібалізм був повсюдно поширений.
Антифемініст: Традиції мають надзвичайне значення. З давніх-давен жінка була підлеглою чоловіку у всіх відомих нам суспільствах. Історія та релігія яскраво свідчать про необхідність такого стану речей.
Канібал: Релігійні ритуали більшості культів були пов’язані з кривавими людськими жертвоприношеннями. У деяких суспільствах вони ще й досі збереглись. Та у нас час ті, кого мають з’їсти, не повинні відчувати болю через свою місію.
Антифемініст: Так, у сиву давнину та у малорозвинених суспільствах доля жінки справді кепська, але на сьогодні техніка та наукові досягнення наскільки полегшили жінкам життя, що тепер чоловіків треба захищати, - вони навіть живуть менше!
Канібал: Добре, що Ви згадали про науку! Адже наукою доведено що людський білок найбільш повноцінний за складом амінокислот, а отже його вживання сприяє продовженню тривалості життя. І взагалі, їсти людське м’ясо природно, адже за складом та харчовою цінністю воно найбільш нам підходить.
Антифемініст: Так. Протиприродні речі гидкі та небезпечні, а природа доцільна та раціональна. Сама природа розпорядилась щоб жінка народжувала та доглядала дітей, а чоловік приймав важливі рішення та займався політикою. Адже, чоловіки та жінки такі різні від природи!
Канібал: Справді, не всі створені однаковими. Не всі сильні та сміливі, а про тих, хто призначений у їжу, ми будемо дбати, турбуватись, щоб вони були ситі та не хворіли.
Антифемініст: Авжеж, жінки слабкі та потребують чоловічої опіки. Чоловіки мають працювати, щоб прогодувати свою жінку та дітей.
Канібал: Ті, кого з’їдять, своїм життям послужать суспільству, що заслуговує на особливе ставлення до них.
Антифемініст: Ви маєте рацію, жіночі ролі матері та берегині родинного вогнища справді найпочесніші!
Канібал: Пожертвувати власним життям заради суспільства - це священний обов’язок тих громадян, хто призначений у харч. Адже зараз вся планета на межі екологічної катастрофи: ми майже вичерпали запаси харчів. Жінки мають більше народжувати, а наповнена людськім білком їжа буде сприяти народжуваності.
Антифемініст: Дуже цікава думка, адже якщо дати волю феміністкам, то жінки перестануть народжувати, і ми всі вимремо, а Ваш підхід збільшить народжуваність...
Врешті-решт Антифемініст майже переконав Канібала, але той не втримався і з’їв його, бо Антифемініст був… слабкою жінкою і не зміг опиратись силі ... логічних аргументів! Але Ви продовжіть цей діалог...