Катастрофічно не вистачає часу.
(шо примітно, чим більше вільного, тим більше його здається мало)
Намагаюсь не псувати весняний настрій і не думати багацько про держекзамени. А варто було б, мабуть.
Другий місяць без книжки нікуди (бачили б ви мої екзаменаційні списки з заруб. та англ/амер. літератури!). Аж голова обертом іде. Якось Тарас мені сказав (про "Жінку в пісках" Кобо Абе): "Мар*яно, ти її не прочитала, я тобі скажу, ти її з*їла!". Прикро аж до сліз! Ні тобі посмакувати кожною сторінкою, переварити все, знову взятися за читання, цитати повиписувати, подумати добре... Бігаю тільки від своєї alma mater бо бібліотеки. Зате кайфово в маршрутках читати (за виключенням тих ранків, коли я тільки в маршрутці прокидаюсь по-людськи))) або на лавочці, що в сусідньому дворі.
А на себе часу зовсім не вистачає... І на нормальне спілкування з близькими.
Хочеться гуляти...
... на концерт Бабкіна у Львові (ДУУУЖЕ хочу!!)...
... і просто у Львів, підбори об бруківку позбивати ))...
... Карпати... теж хочу...
... дайте на все це грошей...