ох! яке ж велике щастя знову побачити ці рогульські вирази обличчя, отримати наш неякісний сервіс, і взагалі побачити оте своє пострадянське! мамо, я знову вдома! мені ще ніколи так радісно не було знову у Львові.
а ще сьогодні день знань і мені навіть хочеться йти у той універ поміж однакові писки, і однакових фіфочок.
мені чомусь все пригадується великою кашею. ця наша божевільна незрозуміла подорож Польща-Німеччина-Нідерланди-Франція.
але найяскравіше я пам"ятаю переліт на Кавказом, що зовсім не має зв"язку із серпнем. хребет за хребтом, які знову ж таки асоціюються мені із стелями Нотрдаму.
Європа вражає, шокує, приманює, а зрештою викликає відразу.великі міста- комерція, гроші, розпуста, конкуренція, і майже ніякого духу,отого, якого туристи шукають у Парижі. і дивлячись на карту світу, помічаєш, що вона лише точка на земній кулі, що ти ніде ще не був.