38 пелюсток
В 2017 році я розмірковувала, на що б я потратила один день "нормальності":
"Сьогодні в голову прийшло абсолютно дике питання: якби в мене була можливість один день прожити здоровою, на що б я його потратила? І от якось нічого путнього придумати не змогла. Піти по клубам знімати хлопців? Якось я вже не впевнена, що мені це треба. Навчитись плавати? Або їздити на велосипеді. Піти на бальні танці? Тільки ж ці скіли не натренуєш за один день. Стрибнути з парашутом? Та ну нафіг, страшно. О, на сігвеї можна покататись. Або на лижах. Хоча на лижах теж страшно. Жонглювати спробувала б навчитись. Хоча це теж, напевно треба більш ніж один день. А ви б на що потратили один такий день?
А літом 2019-го виявилося, що нормальність не в руках і ногах, а у відсутності комплексу неповноцінності. І я отримала 2 місяці нормальності. Чи вірніше сказати іллюзії нормальності. І потратила як змогла, тобто прожила їх, відчуваючи себе нормальною, без інвалідності. І розплатилася чим мала. І продовжую розплачуватися. І головна розплата ще попереду. Пофіг.
"Сьогодні в голову прийшло абсолютно дике питання: якби в мене була можливість один день прожити здоровою, на що б я його потратила? І от якось нічого путнього придумати не змогла. Піти по клубам знімати хлопців? Якось я вже не впевнена, що мені це треба. Навчитись плавати? Або їздити на велосипеді. Піти на бальні танці? Тільки ж ці скіли не натренуєш за один день. Стрибнути з парашутом? Та ну нафіг, страшно. О, на сігвеї можна покататись. Або на лижах. Хоча на лижах теж страшно. Жонглювати спробувала б навчитись. Хоча це теж, напевно треба більш ніж один день. А ви б на що потратили один такий день?
А літом 2019-го виявилося, що нормальність не в руках і ногах, а у відсутності комплексу неповноцінності. І я отримала 2 місяці нормальності. Чи вірніше сказати іллюзії нормальності. І потратила як змогла, тобто прожила їх, відчуваючи себе нормальною, без інвалідності. І розплатилася чим мала. І продовжую розплачуватися. І головна розплата ще попереду. Пофіг.