Ну от не подобається мені деякі речі в популярній культурі. Може просто особливості виконавців, може справа в ефекті імринтингу. Але от є сонет Шекспіра №90. Ось він
у виконанні Пугачової. А
ось у виконанні Нікітіна І от виконання Нікітіна для мене переконливіше. Можливо тому, повторюся, що саме у його я почула вперше. Але можливо справа ще й тому, що коли людина виражає сильні емоції стримано, знаєте, демонстративно стримано, то складається враження що це щось справжнє і надовго. Це щось не перегорить в секунду як яскравий сірник. Нехай воно не запалить сердець мільйонів, не збере стадіони. Але тих, кого таки зачепить - то це назавжди.
https://marynochka.dreamwidth.org/745007.html