Читачі

[marynochka]

А до самої когнітивно-поведінкової терапії претензії в мене залишились. Дуже вже люблять там прості рішення. Кажу психологу: мені неприємно бачити, що друзі, які відмовились підтримати мене в реалі, читають мій блог. Ну і ясне діло вона порадила мені не користуватися програмою відслідковувачем.

Ні, панове, це метод страуса, а не психологія. Але оскільки психолог протягом сеансу дала мені трохи співчуття, то і цю проблему я сама розклала по поличках поки доїхала додому. Отож кожен діє в рамках своїх прав: я маю право писати у блозі що завгодно (ну з поправкою на захист чужого приватного життя, без імен, ніків оцього всього), а решта людей має право читати те, що я пишу у своєму блозі. Для того і пишуть блоги, щоб їх читали. Значить з колишніми друзями в мене встановились стосунки автор-читачі. При чому зверніть увагу: дуже віддані читачі. Нехай вони не коментують, нехай, можливо, не дочитують довгі тексти до кінця. Але за новими дописами в моєму блозі вони слідкують постійно (кожен в міру наявного вільного часу). І дискусії читають активніше ніж пусті пости. Як автору мені це реально дуже лестить. Ну і в рамках цієї парадигми моє бажання відслідковувати читачів цілком природне: як там мої прихильники? Не розбіглися ще? Достатньо цікаво я ще пишу, чи вже все, творча криза і людям набридло?

Імхо, цілком робочий погляд на ситуацію.




https://marynochka.dreamwidth.org/735926.html