Про те, що мені подарувала доля 4 роки тому - про ДемАльянс #DA
4 роки життя - то мало чи багато? Думаю, це залежить від того, скільки тобі років і з ким ти провів ці 4 роки. Так от я провела останні 4 роки, починаючи з жовтня далееекого 2006 року, з ДемАльянсом. І не суть в тому, що тоді наше об,єднання мало зовсім іншу назву і через то нас часто плутали з сектою, суть в тому, що люди, які поруч (а іноді далеко, але насправді поруч) - ці люди зробили і наповнили моє життя тим, що я не отримала б ніде.
Рік тому я назвала б це суттю, ідеєю мого життя. Сьогодні я стала на краплю мудрішою і назову це моїм життям… бо моє життя скаладається з мене і моїх друзів та однодумців. І опустіть зараз всі ваші заюзані асоціації зі словом «однодумці». Вони - демальянсівці по всій країні - дружні однодумці не тому що ми керуємося принципами християнської демократії, а тому що я (як і кожен інший з цієї команди) не на хвилину не лишаюся одна в своїх починаннях, мріях, справах чи думках. Ми разом у радості, разом в переживаннях, разом у вирішенні проблем та у здобутті висот та досвіду. І така цінність є скарбом!
Ми дорослішаєм, набуваєм життєвого досвіду, стаємо професіоналами в своїй сфері, створюємо щасливі родини та народжуємо дітей, шукаємо себе та знаходимо, в тому числі і себе! ))) Але це все вже відбувається нерозривно з командою ДемАльянсу, ці люди стають твоєю родиною, друзями, тими, кому можна розказати все, хто підтримає або відмовить, хто і через 10 років зробить те саме, де б ви не були і що не відбувалось би за ці 10 років. І ще одна цінність, яку я би хотіла відмітити - це те, що я ніколи ні в кого про це не питала, але так вже склалося, мені так здається - так як і я вважають багато хто з моїх демальянсівських друзів. Це може такий маленький парадокс і вірити в це сумнівно, але я вірю. Я вірю в те, що більшість з нашої команди готова підписатися під словами про те, що ми назавжди збережем оті щирі та благородні відчуття один до одного.
Спускаючись на Землю, сьогодні, 26 грудня 2010 року, я вже доросла, напоказ впевнена у собі та безмежно щаслива дівчинка, згадую, як то воно було 4 роки тому, 26 грудня 2006 року… Це спогади про те, як починалося те, що зараз невід,ємне від мене, як би я не розчаровувалася та не змінювалася. Спогади про кожного з тих, хто був колись в Одеському осередку ДемАльянсу, спогади про свята та про перші досягнення, фото, на яких ми всі такі малі та смішні, відеозвіти про 1 та 2 рік діяльності. Спогади про людей з великих літер В, А, Т, Л, М та В - Василь Гацько, Андрій Сидоренко, Толік Король, Ліля Кармінке-Романюк, Марина Гацько та Вітя Андрусів. Це люди, які зараз вже є для нас перевіреними авторитетами, друзями, гуру та прикладами, а тоді вони зробили одне - вони нас знайшли і об,єднали. За що їм таке величезне ДЯКУЮ, якого ще мабуть те вигадали в природі!
Живі, ніби то було позавчора спогади і про те, як тоді, 2006 року створилися три осередки в країні - в Одесі, в Харкові та в Дніпрі. І як ці люди тоді і назавжди стали друзями. І тепер, коли у кожного своя історія, ми все одно разом, скільки б кілометрів не було між нами всіма, адже зараз наша родина настільки більша, що і всіх уже не знаєш по прізвищах…
Сьогодні, перед тим як написати все, що я тут написала, знайшла в пошті та перечитала минулорічний регіональний дайджест ДемАльянсу за 26 грудня 2009 року. Там були одеські новини, він був святково оформлений, але головне - там є лист голови нашого одеського ДемАльянсу та мого друга Олексія Чорного. Я і того року читала цей лист, плачучи з другого речення))) Сьогодні це все також приємно, і сльози на очах такі самі, але впевненість у майбутньому набагато міцніша!
Я бажаю кожному в цьому житті знайти те, що його буде ТАК, як і мене (так сильно і так впевнено) рухати до нових висот, до нових пригод, давати сенс та відчуття життя!
P.S.: Бути щасливим дуже просто, але іноді трапляються на на нашому шляху такі БОНУСИ, які не залишають вам вибору і тоді опція «НЕ бути щасливим» стає недоступною взагалі!..
P.P.S.: ДемАльянс, я вас люблю! Маю надію, кожен з вас зрозумів, що це написано персонально вам і всім нам взагалі )) ДЯКУЮ!