вчора після
твіттер-вечірки, дея отримала чималу долю заряду та позитиву, я прийшла додому і вирішила зробити ап-грейд зовнішнього вигляду стін моєї кімнати. Оновити фотографі, поміняти місцями те, що не так висить/ лежить, зняти старе та повісити нове.
Отже, вчора вже і повісила перед самими очима постер, що отримала Ну ДУже в тему вчора. На ньому написано «Do.». А ще я познімала декілька дууже старих лисітвок, з 2006 року ще висіли... з іншого життя, скажу я вам...
так от причина цього посту в ЖЖ став напис в листівці, що мені подарували друзі минулого дня народження, тобто або у 2009 або у 2010 році... там хтось невідомий (бо не підписався) написав меня у побажаннях таке: «слова опошляют, а на небесах только и разговоры, что о море... Я тебя люблю. Ты живая. Ты. Сейчас. Здесь.»
І яздогадуюсь насправді, Хто це написав і ще от подумала, це ж так влучно -- «Ты. Сейчас. Здесь.»! не втрачайте свої шанси, не втрачайте часу, не сумуйте, не сваріться, не вбивайтеся більше, ніж воно того хочеться. Життя -- воно одне і не дуже довге. Я пропоную проводити його так, як хочеться. Як підкаже серце, як ви дозволите собі самі! А дозволити собі можна В-С-Е!
P.S.: і не говоріть собі нічого про обставини. Що таке обставини, порівняно з вашими хочу і можу?)