Життя чудове - ви ж теж це помітили?
ось я іду щовечора додому, дивлюся на величезне небо "над головами", на шалено далекі зорі, на таке яскраве та невимовно багатослівне листя усюди, на гострі пусті темні гілля дерев і думаю...
думаю і розумію, що ЖИТТЯ --- ПРЕК-РАС-НЕ! воно чудове настільки, що немає слів... ДРУЗІ, ви це відчуваєте?
IMHO, це дуже важливо відчувати кожному. Адже розуміння того, що життя ТАКЕ класне дає дуже великий заряд позитиву та натхнення. Я от останній тиждень багато думаю про себе, про життя, про напрямкиі оскільки переді мною наразі білий лист, то перебираю різні-різні варіанти.
Я дозволяю собі мріяти і вірити в те, що можу вивчити якусь там наприклад італійську мову, що знайду таки час і навчуся грати на гітарі. А якщо вже вмію писати вірші, як останнім часом виявилося, то може щось таке навіть вийде. Я майже бачу в собі сили та картинку в голові супер-мєга інтернет-новинароного сайту, де я б зробила все як хочеться і сучасно. Я бачу отой свій омріяний одеський ресторанчик і вже проводжу там першу фотовиставку --- для друзів!
В мене шикарні друзі. Сьогодні перший раз в житті через них таки попала на ковзанку. Це було класно! я жодного разу не впала)))) Так от, в мене класні друзі. Поки я запізнювалася, мені подзвонила половина і окремо спитала --- ну коли ж я буду? ))
І от я іду додому: вечір, зорі, вітер, я співаю вголос, бо навулиці нікого немає, а в навушниках щось таке душевне, і думаю - яка ж таки щаслива!!.. І ще думаю, що у мене все вийде! ;)
P.S.: Для мене життя цієї осені набирає шалених обертів саме за рахунок наповнення, яскравих фарб та непередаваємих відчуттів! Бажаю вам того ж.
І розкажіть --- ну так же не може бути, що я одна ходжу на такій хвилі?))
думаю і розумію, що ЖИТТЯ --- ПРЕК-РАС-НЕ! воно чудове настільки, що немає слів... ДРУЗІ, ви це відчуваєте?
IMHO, це дуже важливо відчувати кожному. Адже розуміння того, що життя ТАКЕ класне дає дуже великий заряд позитиву та натхнення. Я от останній тиждень багато думаю про себе, про життя, про напрямкиі оскільки переді мною наразі білий лист, то перебираю різні-різні варіанти.
Я дозволяю собі мріяти і вірити в те, що можу вивчити якусь там наприклад італійську мову, що знайду таки час і навчуся грати на гітарі. А якщо вже вмію писати вірші, як останнім часом виявилося, то може щось таке навіть вийде. Я майже бачу в собі сили та картинку в голові супер-мєга інтернет-новинароного сайту, де я б зробила все як хочеться і сучасно. Я бачу отой свій омріяний одеський ресторанчик і вже проводжу там першу фотовиставку --- для друзів!
В мене шикарні друзі. Сьогодні перший раз в житті через них таки попала на ковзанку. Це було класно! я жодного разу не впала)))) Так от, в мене класні друзі. Поки я запізнювалася, мені подзвонила половина і окремо спитала --- ну коли ж я буду? ))
І от я іду додому: вечір, зорі, вітер, я співаю вголос, бо навулиці нікого немає, а в навушниках щось таке душевне, і думаю - яка ж таки щаслива!!.. І ще думаю, що у мене все вийде! ;)
P.S.: Для мене життя цієї осені набирає шалених обертів саме за рахунок наповнення, яскравих фарб та непередаваємих відчуттів! Бажаю вам того ж.
І розкажіть --- ну так же не може бути, що я одна ходжу на такій хвилі?))