Як я знімала свій перший в житті ролік в якості режисера
Друзі та ті, кому просто цікаво!
Я тепер точно знаю, що хочу і в певному сенсі можу бути великим кінорежисером!
деякі друзі та знайомі щиро сміються з мого перебільшення, хтось сміється, але мені про це не каже, але я і не претендую на істину в цих словах, тут більше прагнення та бажання.
Так от, на тому тижні брала участь в ГендерКемпі, де ми 2 дня слухали різні розумні речі, а потім 2 доби знімали кіно. Оскільки на команди по 7 людей нас ділили не питаючи, то вийшло так, що першу добу ми намагались знайти спільну мову та поділити "корони", а потім якось все швидко і само по собі склалося. Однією з умов для нашої групи було те, що ми маєм знімати анімацію. Я тоді дуже засмутилася, та вирішила, ЩО для чогось мені таке треба було пройти. Потім зрозуміла, для чого
Наша команда майже добу вигадувала сценарій соціального роліку з гендерною темою, з раскадровкою та завіхрєніями, ми ішли на суд професіоналов, нам казали, що це нереально, ми перероблювали, і знов шли на затвердження. Так, вдень 14 липня таки затвердили сценарій, отримали камери та штативи і пішли знімати .
14 липня
Знімали в тому місці, яке вибирали завчасно та а концепцією. Через пів години виявилося, що там живуть злющі і противні комарі, але дислокацію мінять вже пізно. Кусали навіть мене, хоча мене майже не кусають комарі в реальному житті.
Максим с отражатєлєм
зверху вниз: акторка Катя, я -- великий режисер, оператор Стас
мене і Стаса вже можна впізнати, а знімаєм мизара Віталіка, нашу зірку))))
годин так за 6 ми з комарами, нервами (бо не виходило нічого) відзняли десь третину сцен
на фото Макс, Я, Стас оператор та Євгеній, наш гуру з анімації та пікселяції, в якого ми весь час консультувалися, далі Люба в зеленій сорочці
Ввечері сіли монтувати такі виснажені, що жах і виявили таке:
1. частину матераіалу, самого кльового, коли ми вже зрозуміли, як буде краще знімати, ми в процесі перекачки фото з камери на ноут загубили.
2. Ті сцени, де ми робити п,ять мільйонів дублів легше перезняти, ніж в монтажі викидувати звідти зайве
3. ВСЕ, що ми сьогодні зняли, тре перезнімати.
ну і ОСТАННІЙ, четвертий, пункт: Я о 3 годині ночі поняла, що те, що ми намагаємось зняти, навряд чи може бути нами якісно зняте за той строк (одна доба), що в нас лишився і що навряд чи ми зможемо донести до глядача те, що мали на увазі.
15 липня
о 4 ранку я з головою в формі тетраедру, що гуде та відмовляється думать, раптом намалювала собі там в уяві інший сценарій нашого роліку, спробувала (о 4 ранку) обговорити його з нашим оператором та ще деякими не дуже вмєняємими на той час людьми. Я, на той момент, була впевнена, що попередню історію ми знімати вже не будем.
о 8:30 ранку я прийшла до наших ГУРУ з анімації та режисури, розказала їм свою мєга-ідею, довела, що ми маєм право на життя і що все вийде, потім на щастя, моя команда погодилась, що це легше буде зробити і ми почали готувати знімальний майданчик. Десь там в процесі я плакала, бо все дістало і мене ніхто не слухав. Потім все зробили і я перестала плакать)), а коли відзняли, то гора з плеч зникла моментально.
Мост з камерою хлопці-техніки змастерили нам на ходу без зайвих "не хочу", за що я їм дуже вдячна. мост був шикарний)
Ми були єдині з 15 команд, хто організував такий гучний та чіткий знімальний майданчик, зі світлом, мостом, в головному холі готелю, не вистачало лише табличок "тихо, идет съемка!"
Відзняли ми всьо то за години 1,5, до того ще 1,5 години ставили майданчик. за хвилин 15 ми його розібрали.
о 15:00 сіли скидати фотки, монтаж мав зайняти максимум годину, бо зайвих кадрів ми не робили і вся історія ішла послідовно.
Вєра вже без гори на плечах з насолодою та відчуттям виконаної роботи палить мєнтолову цигарку на сонечці, аж тут виходить опареатор з перекошеним обличчям і каже,що в нас немає жодної фотки, бо не працював пульт. Потім виходить ще з десяток людей, які обережно дивляться на мене і чекають на непередбачувану нервову реакцію. Але я чомусь була ДУЖЕ спокійна, і розуміючи, що ми можем зняти то всьо ще раз, без нервів і з посмішкою пішла тащить реквізит та знов майструвати майданчик. Цього разу у нас було більше світла та мікрофон, а то я майже вже не говорила, бо зверху мене погано чули і я весь час кричала. тепер мене чув весь хол))))
А другий раз збирати майданчик допомагали нам реально всі, мабуть
Це, доречі, унікальна і єдина штука, яку ми намалювали, бо я дуже не хотіла робити стандартну намальовану анімацію
В другий раз довелося взяти іншу акторку, бо наша Катя була уже нервова та відмовилася лежати другий раз на підлозі. Знайшли також Катю))
Вобщэм, о 18:00 ми вже згортали майданчик, другий раз зняли не так кльово, як перший, звєзда-Віталік не зіграв останні кадри, а ще довго парились з перегортанням акторів, тож пішло більше на то часу та нервів. Але, перший раз "кадри" бачили тільки ми з оператором, тож... довести чи порівняти важко)))
о 21:00 фактично я же і змонтувала по довжині кадрів та всяким дрібницям файл, придумали музику та слоган, провели фокус-групи))) і я поїхала додому. Завершаючий монтаж доробив опреатор Стас з Гуру анімації Євгеном і... відео готове!
76 кадрів, 35 секунд, 2 дня роботи команди та купа вражень та думок на тему.
Відео в насупному пості. буду вдячна за коменти та враження
Всі фотки тут
Я тепер точно знаю, що хочу і в певному сенсі можу бути великим кінорежисером!
деякі друзі та знайомі щиро сміються з мого перебільшення, хтось сміється, але мені про це не каже, але я і не претендую на істину в цих словах, тут більше прагнення та бажання.
Так от, на тому тижні брала участь в ГендерКемпі, де ми 2 дня слухали різні розумні речі, а потім 2 доби знімали кіно. Оскільки на команди по 7 людей нас ділили не питаючи, то вийшло так, що першу добу ми намагались знайти спільну мову та поділити "корони", а потім якось все швидко і само по собі склалося. Однією з умов для нашої групи було те, що ми маєм знімати анімацію. Я тоді дуже засмутилася, та вирішила, ЩО для чогось мені таке треба було пройти. Потім зрозуміла, для чого
Наша команда майже добу вигадувала сценарій соціального роліку з гендерною темою, з раскадровкою та завіхрєніями, ми ішли на суд професіоналов, нам казали, що це нереально, ми перероблювали, і знов шли на затвердження. Так, вдень 14 липня таки затвердили сценарій, отримали камери та штативи і пішли знімати .
14 липня
Знімали в тому місці, яке вибирали завчасно та а концепцією. Через пів години виявилося, що там живуть злющі і противні комарі, але дислокацію мінять вже пізно. Кусали навіть мене, хоча мене майже не кусають комарі в реальному житті.
Максим с отражатєлєм
зверху вниз: акторка Катя, я -- великий режисер, оператор Стас
мене і Стаса вже можна впізнати, а знімаєм мизара Віталіка, нашу зірку))))
годин так за 6 ми з комарами, нервами (бо не виходило нічого) відзняли десь третину сцен
на фото Макс, Я, Стас оператор та Євгеній, наш гуру з анімації та пікселяції, в якого ми весь час консультувалися, далі Люба в зеленій сорочці
Ввечері сіли монтувати такі виснажені, що жах і виявили таке:
1. частину матераіалу, самого кльового, коли ми вже зрозуміли, як буде краще знімати, ми в процесі перекачки фото з камери на ноут загубили.
2. Ті сцени, де ми робити п,ять мільйонів дублів легше перезняти, ніж в монтажі викидувати звідти зайве
3. ВСЕ, що ми сьогодні зняли, тре перезнімати.
ну і ОСТАННІЙ, четвертий, пункт: Я о 3 годині ночі поняла, що те, що ми намагаємось зняти, навряд чи може бути нами якісно зняте за той строк (одна доба), що в нас лишився і що навряд чи ми зможемо донести до глядача те, що мали на увазі.
15 липня
о 4 ранку я з головою в формі тетраедру, що гуде та відмовляється думать, раптом намалювала собі там в уяві інший сценарій нашого роліку, спробувала (о 4 ранку) обговорити його з нашим оператором та ще деякими не дуже вмєняємими на той час людьми. Я, на той момент, була впевнена, що попередню історію ми знімати вже не будем.
о 8:30 ранку я прийшла до наших ГУРУ з анімації та режисури, розказала їм свою мєга-ідею, довела, що ми маєм право на життя і що все вийде, потім на щастя, моя команда погодилась, що це легше буде зробити і ми почали готувати знімальний майданчик. Десь там в процесі я плакала, бо все дістало і мене ніхто не слухав. Потім все зробили і я перестала плакать)), а коли відзняли, то гора з плеч зникла моментально.
Мост з камерою хлопці-техніки змастерили нам на ходу без зайвих "не хочу", за що я їм дуже вдячна. мост був шикарний)
Ми були єдині з 15 команд, хто організував такий гучний та чіткий знімальний майданчик, зі світлом, мостом, в головному холі готелю, не вистачало лише табличок "тихо, идет съемка!"
Відзняли ми всьо то за години 1,5, до того ще 1,5 години ставили майданчик. за хвилин 15 ми його розібрали.
о 15:00 сіли скидати фотки, монтаж мав зайняти максимум годину, бо зайвих кадрів ми не робили і вся історія ішла послідовно.
Вєра вже без гори на плечах з насолодою та відчуттям виконаної роботи палить мєнтолову цигарку на сонечці, аж тут виходить опареатор з перекошеним обличчям і каже,що в нас немає жодної фотки, бо не працював пульт. Потім виходить ще з десяток людей, які обережно дивляться на мене і чекають на непередбачувану нервову реакцію. Але я чомусь була ДУЖЕ спокійна, і розуміючи, що ми можем зняти то всьо ще раз, без нервів і з посмішкою пішла тащить реквізит та знов майструвати майданчик. Цього разу у нас було більше світла та мікрофон, а то я майже вже не говорила, бо зверху мене погано чули і я весь час кричала. тепер мене чув весь хол))))
А другий раз збирати майданчик допомагали нам реально всі, мабуть
Це, доречі, унікальна і єдина штука, яку ми намалювали, бо я дуже не хотіла робити стандартну намальовану анімацію
В другий раз довелося взяти іншу акторку, бо наша Катя була уже нервова та відмовилася лежати другий раз на підлозі. Знайшли також Катю))
Вобщэм, о 18:00 ми вже згортали майданчик, другий раз зняли не так кльово, як перший, звєзда-Віталік не зіграв останні кадри, а ще довго парились з перегортанням акторів, тож пішло більше на то часу та нервів. Але, перший раз "кадри" бачили тільки ми з оператором, тож... довести чи порівняти важко)))
о 21:00 фактично я же і змонтувала по довжині кадрів та всяким дрібницям файл, придумали музику та слоган, провели фокус-групи))) і я поїхала додому. Завершаючий монтаж доробив опреатор Стас з Гуру анімації Євгеном і... відео готове!
76 кадрів, 35 секунд, 2 дня роботи команди та купа вражень та думок на тему.
Відео в насупному пості. буду вдячна за коменти та враження
Всі фотки тут