про життя. починалося як вірші)
Написала то всьо вчора вночі, якось так спонтанно і без мети. просто думала про те, що часто люди стають в 25 раптом музикантами, коли до того мріяли бути топ-менеджером. чи раптом відкривають бізнес і стають успішними, коли до того ніколи не прямували... короче, не зовсім те вийшло, але то вже деталі.
Життя як вітер - швидке і чисте,
Летить у море, залазить в постіль.
Життя іде, крокує світом
і ти і з ним, в рюкзаку набитому, ти як та кружка… чи як намет, чи може як великий простий пакет?
А краще в вигляді дощовика, який вкриває бока життя і терпить все і усе сприймає, але до суті, до життя, води не пускає.
Та не води боятися треба у тій дорозі, що ти обрав, а дивних сумнівів, негатива та відчуття нещастя і зайвий страх. Життя, всередині, треба плекати, давати змогу йому рулить - тобою, думкою, головою, і всім навколо, йому видніш.
Але і ти не забудь, що образ, який я тут серед ночі тобі дала - той дощовик -то всього лише образ, а його роль ти ще можеш змінить!
Ти можеш впливати, міняти, йти, ти можеш голосно співати, ти можеш любити, робити те, що до тепер ще ніхто не робив, ти можеш життя повертати, ти можеш хотіти і досягти, ти здатен бажання свої здійснити, лишень варто сили в собі знайти!
І навіть тоді, коли все непонятно, коли хочеться просто про все забуть, лежать десь у кратері в Марсі і думати про зірки…
Подумай про те, як життя прекрасне і скільки моментів ти можеш згадать, таких, до нестями щасливих і класних, що хочеться прямо к зіркам стрибнуть!..
Згадай і роби все, що захочеш, будь ти дощовик чи просто... будь-хто.
ти здатен прожити життя прекрасно, і це не фантастика… це життя)))
Життя як вітер - швидке і чисте,
Летить у море, залазить в постіль.
Життя іде, крокує світом
і ти і з ним, в рюкзаку набитому, ти як та кружка… чи як намет, чи може як великий простий пакет?
А краще в вигляді дощовика, який вкриває бока життя і терпить все і усе сприймає, але до суті, до життя, води не пускає.
Та не води боятися треба у тій дорозі, що ти обрав, а дивних сумнівів, негатива та відчуття нещастя і зайвий страх. Життя, всередині, треба плекати, давати змогу йому рулить - тобою, думкою, головою, і всім навколо, йому видніш.
Але і ти не забудь, що образ, який я тут серед ночі тобі дала - той дощовик -то всього лише образ, а його роль ти ще можеш змінить!
Ти можеш впливати, міняти, йти, ти можеш голосно співати, ти можеш любити, робити те, що до тепер ще ніхто не робив, ти можеш життя повертати, ти можеш хотіти і досягти, ти здатен бажання свої здійснити, лишень варто сили в собі знайти!
І навіть тоді, коли все непонятно, коли хочеться просто про все забуть, лежать десь у кратері в Марсі і думати про зірки…
Подумай про те, як життя прекрасне і скільки моментів ти можеш згадать, таких, до нестями щасливих і класних, що хочеться прямо к зіркам стрибнуть!..
Згадай і роби все, що захочеш, будь ти дощовик чи просто... будь-хто.
ти здатен прожити життя прекрасно, і це не фантастика… це життя)))