Троїцький-філософ та Троїцький-скептик або Чи відбудеться Гогольфест-2012?
Робоча середа цього тижня завершилася більш ніж приємно - мав нагоду відвідати зустріч з режисером та бізнесменом Владом Троїцьким, організатором славнозвісного "Гогольfest".
Зустріч проводилася у МІМ-Київ - в принципі, солідної бізнес-школи. Хоча обидва рази, що я тут був, говорили не так про підприємництво, як про дотичні його точки з гуманітарними матеріями.
Троїцький також почав з філософії. Чи не найцінніша думка прозвучала на самому початку:
"Альтруїзм нескінченний. Натомість, накопичування завжди має свою межу. Тому для мене критерій успішності в бізнесі - можливість віддати, не чекаючи нічого навзаєм."
Сучасний світ, на думку ідеолога театру "Дах", передбачає страшенну людську самотність. Тому більшість людей за першої ж нагоди занурюються у телебачення, Facebook чи Вконакте. І ця самотність є насправді наслідком того, що система накопичування благ себе вичерпала.
"У Європі зараз паніка. Гляньте на Грецію, гляньте на випадок у Норвегії. Європейці справді не знають, що з цим усім робити…
Те ж саме у Росії. Тільки там маскують мантрою "у нас всё хорошо".
В Україні ж ця безвихідь не можна заховати ні під імперські амбіції ні під "гуманітарну місію", скажімо, Америки".
Після філософії та геополітики Влад Троїцький почав розповідати історіями своєї молодості. Особливо потішила публіку розповідь про однокурсника Троїцького "Олежку Скрипку", котрому доручили сконструювати радянський аналог GPS:)
Потім були історії створення "Даху" та "Гогольfest".
Відповідь на головне запитання із залу - чи не збирається Троїцький відновлювати мистецький фестиваль попри свою квітневу заяву? - надію не відродила.
"Гогольфесту - 2012 не буде. На даний момент я не готовий на настільки радикальну самопожертву".
А шкода. І не лише мені одному, адже добра половина запитань аудиторії починалася фразою "Дякую за Гогольfest!"...
В якийсь момент зустріч перетворилася на відверте плекання у недоліках нашої країни. Якоюсь мірою до цього підштовхували запитання до Троїцького ("Що ви думаєте про сучасне українське кіно?"; "Яка ваша думка про український бізнес?"), якоюсь мірою - зневіра людини, яка роками билася головою у бетонну стіну і якій це одного разу набридло…
Словом, усе це дещо контрастувало з моїм світобаченням. Звісно, кому як не Владу Троїцькому коментувати культурну "глухість" українців, однак усі це вже неодноразово чули. Чи не краще було б сфокусуватися на конструктиві?
А ось, до речі і він:)
Завершував Троїцький зустріч теплим на мудрим "напутнім словом":
"Коли люди навчилися цінувати мистецтво - це перший крок. Наступний - це навчитися захищати цю зону. Нам усім треба триматися одне одного. І побільше говорити, зустрічатися і говорити одне з одним".
Справді, задумайтесь. Поштовх - і доволі серйозний - ми отримали. То чом би попиту не породити пропозицію у вигляді якого-небудь нового "Гогольфесту"?
Після зустрічі режисера та бізнесмена ще довго не "відпускали" - довелося роздати пачку своїх візитівок. Вони у нього, до речі, чорні :)
Зустріч проводилася у МІМ-Київ - в принципі, солідної бізнес-школи. Хоча обидва рази, що я тут був, говорили не так про підприємництво, як про дотичні його точки з гуманітарними матеріями.
Троїцький також почав з філософії. Чи не найцінніша думка прозвучала на самому початку:
"Альтруїзм нескінченний. Натомість, накопичування завжди має свою межу. Тому для мене критерій успішності в бізнесі - можливість віддати, не чекаючи нічого навзаєм."
Сучасний світ, на думку ідеолога театру "Дах", передбачає страшенну людську самотність. Тому більшість людей за першої ж нагоди занурюються у телебачення, Facebook чи Вконакте. І ця самотність є насправді наслідком того, що система накопичування благ себе вичерпала.
"У Європі зараз паніка. Гляньте на Грецію, гляньте на випадок у Норвегії. Європейці справді не знають, що з цим усім робити…
Те ж саме у Росії. Тільки там маскують мантрою "у нас всё хорошо".
В Україні ж ця безвихідь не можна заховати ні під імперські амбіції ні під "гуманітарну місію", скажімо, Америки".
Після філософії та геополітики Влад Троїцький почав розповідати історіями своєї молодості. Особливо потішила публіку розповідь про однокурсника Троїцького "Олежку Скрипку", котрому доручили сконструювати радянський аналог GPS:)
Потім були історії створення "Даху" та "Гогольfest".
Відповідь на головне запитання із залу - чи не збирається Троїцький відновлювати мистецький фестиваль попри свою квітневу заяву? - надію не відродила.
"Гогольфесту - 2012 не буде. На даний момент я не готовий на настільки радикальну самопожертву".
А шкода. І не лише мені одному, адже добра половина запитань аудиторії починалася фразою "Дякую за Гогольfest!"...
В якийсь момент зустріч перетворилася на відверте плекання у недоліках нашої країни. Якоюсь мірою до цього підштовхували запитання до Троїцького ("Що ви думаєте про сучасне українське кіно?"; "Яка ваша думка про український бізнес?"), якоюсь мірою - зневіра людини, яка роками билася головою у бетонну стіну і якій це одного разу набридло…
Словом, усе це дещо контрастувало з моїм світобаченням. Звісно, кому як не Владу Троїцькому коментувати культурну "глухість" українців, однак усі це вже неодноразово чули. Чи не краще було б сфокусуватися на конструктиві?
А ось, до речі і він:)
Завершував Троїцький зустріч теплим на мудрим "напутнім словом":
"Коли люди навчилися цінувати мистецтво - це перший крок. Наступний - це навчитися захищати цю зону. Нам усім треба триматися одне одного. І побільше говорити, зустрічатися і говорити одне з одним".
Справді, задумайтесь. Поштовх - і доволі серйозний - ми отримали. То чом би попиту не породити пропозицію у вигляді якого-небудь нового "Гогольфесту"?
Після зустрічі режисера та бізнесмена ще довго не "відпускали" - довелося роздати пачку своїх візитівок. Вони у нього, до речі, чорні :)