Фотокнига. Прибуток чи Витрати?
Я хочу поділитися з вами цікавою інформацією, яку нещодавно почерпнула на майстеркласі Ксенії Нікольської.
Спочатку трішки біографії цієї дуже цікавої особи:
- Народилася в 1973 році.
- Вчилася у:
Датській Королівській Академії Мистецтв (Копенгаген),
Російській Академії Мистецтв (Санкт-Петербург),
Школі кураторів при Санкт-Петербурзькому Державному Університеті.
- Живе і працює в: Каїрі, Стокгольмі і Санкт-Петербурзі.
- Є членом союзу художників Росії.
Також у Ксенії порядний список виставок, кураторських проектів і співпраці з виданнями.
Пропоную вам почитати її детальнішу біографію і перегянути фото за цими лінками:
http://journal.foto.ua/sobitiya/afisha/master-klass-s-fotografom-iskusstvovedom-kuratorom-kseniej-nikolskoj.html
http://geophoto.ru/?action=show_item&id=603&group=26
«Dust» (пил або пилюка) - книга, проект Ксенії, який був темою майстеркласу, розповідав про цей нелегкий процес видання фотокниги. Зразу хочу сказати, що не вперше чую інформацію яку зараз ви будете читати. Не так давно я слухала розповідь Олександра Чекменьова про його фото проект, який також видався у фотокнизі і називається «DONBASS».
Отже, що ж це за подія в житті фотографа, видання його власної фотокниги?
Перш за все - це зміна статусу, збільшення поваги і уваги до фотографа. Я писала раніше, і всі просвітлені творчі голови знають, що у кожного сформованого митця є так званий почерк та власний стиль. За цим автор виділяється і стає впізнаваним. Це і є перший щабель визнання і відомості принаймі в певних колах людей. Але коли хтось втілює в життя ще й цікавий проект, та ще й так, щоб його можна було пощупати руками - це взагалі мега поважається. Книга - ось що є матеріальним і логічним результатом важливих і якісних проектів.
Гроші? Якщо ваша книга дійсно серйозний проект, ви будете щасливчиком, якщо відіб’єте хоча б половину вкладеного.
Продовження