Люди Майдана
Ruda Pani shared Єлюди - maidaners's status update.
Часто п’ю чай на Мальтійській кухні. Про це вже писала і навіть розповідала, як його виготовляють. Кілька тижнів тому помітила цю дівчину. Кожній людині, яка підходить за чаєм, вона говорить: «прошу на здоров’ячко», «щиро дякую». І при цьому посміхається). Випромінює нереальний позитив. Сьогодні зайшла на Мальтійську кухню і кажу хлопцям, що хочу написати про одну вашу волонтерку. Запитують, яку саме. Пояснюю про ту, що зараз розливає чай і уточнюю, як її звати. «Не знаємо. Ми називаємо її «Дякую», - відповідають мені. Дівчину звичайно звати не «дякую»). Це 18 річна Віка, студентка першого курсу міжнародних відносин. Навчається у Львівській політехніці. Приїхала 3 тижні тому. Віка розповідає, що шукала місце, де потрібні волонтери. І так потрапила на Мальтійську кухню. Ночує у будинку профспілок. Батьки дуже переживають, але студентка їм часто телефонує і відправляє смс.
Після того, як Віка закінчує чергування на Мальтійській кухні, вона йде у профспілки і з 10.00 вечора нарізає бутерброди для 25-ї сотні. Розповідає про це і без кінця посміхається. «Я просто дуже люблю людей і люблю спілкуватись», - пояснює свій шалений позитив Віка. Завтра вона вже їде. Повертається додому і навчання. Від себе особисто хочу їй подякувати за хороший настрій і щирість. Прослуховувала запис нашої розмови на диктофоні. Збилась рахувати скільки разів під час розмови (а вона продовжувала розливати чай) Віка сказала «прошу на здоров’ячко» і «дякую». Посміхайтесь люди частіше)!
Часто п’ю чай на Мальтійській кухні. Про це вже писала і навіть розповідала, як його виготовляють. Кілька тижнів тому помітила цю дівчину. Кожній людині, яка підходить за чаєм, вона говорить: «прошу на здоров’ячко», «щиро дякую». І при цьому посміхається). Випромінює нереальний позитив. Сьогодні зайшла на Мальтійську кухню і кажу хлопцям, що хочу написати про одну вашу волонтерку. Запитують, яку саме. Пояснюю про ту, що зараз розливає чай і уточнюю, як її звати. «Не знаємо. Ми називаємо її «Дякую», - відповідають мені. Дівчину звичайно звати не «дякую»). Це 18 річна Віка, студентка першого курсу міжнародних відносин. Навчається у Львівській політехніці. Приїхала 3 тижні тому. Віка розповідає, що шукала місце, де потрібні волонтери. І так потрапила на Мальтійську кухню. Ночує у будинку профспілок. Батьки дуже переживають, але студентка їм часто телефонує і відправляє смс.
Після того, як Віка закінчує чергування на Мальтійській кухні, вона йде у профспілки і з 10.00 вечора нарізає бутерброди для 25-ї сотні. Розповідає про це і без кінця посміхається. «Я просто дуже люблю людей і люблю спілкуватись», - пояснює свій шалений позитив Віка. Завтра вона вже їде. Повертається додому і навчання. Від себе особисто хочу їй подякувати за хороший настрій і щирість. Прослуховувала запис нашої розмови на диктофоні. Збилась рахувати скільки разів під час розмови (а вона продовжувала розливати чай) Віка сказала «прошу на здоров’ячко» і «дякую». Посміхайтесь люди частіше)!