План дій
Минуло кілька днів, я відійшов від відео, де українському військовому відрізають голову ножиком, а той кричить "больно". Коли я згадую цей голос, мені стає важко дихати і ковтати, щось ніби застрягає в горлі. Але тепер нарешті я можу сформулювати свої думки без матюків, хоча коли я бачу такі пости, ніщо крім "йобана русня" в моїй голові не звучить.
Мене навіть Маріуполь і Буча, знищення цілих міст і розстріл цивільних, вразили не так, як ці два випадки, коли рашисти поводились як м'ясники та садисти. Коли виродки відрізали живому українському полоненому яйця, а той хрипів і стікав кров'ю, поки його не добили, я перестав розмовляти російською. Але тепер я розумію, що цього мало. Потрібно розробити план дій, бо якщо я не знатиму, як помститися, я збожеволію. На жаль, мене лякає можливість катувань чи такої смерті, якби я потрапив у полон, тому не обіцятиму, що вернусь в Україну та піду на фронт, як хотів.
Клянусь, що буду переказувати 1% відкладених коштів волонтерським фондам, які допомагають ЗСУ, і робити це до відновлення територіальної цілісності. Обіцяю після війни перераховувати той самий відсоток на розвиток демократії в Україні, а також на підтримку можливим наступним жертвам росіянської агресії. Клянусь фінансувати визвольні рухи різних регіонів Росії, якщо такі будуть, перевагу надаватиму тим, які не вчинятимуть терактів.
Якщо ж Росія застосує проти України атомну зброю, обіцяю, що збільшу розмір підтримки до 2% від заощаджених коштів, поки росіянці не вмиються в кривавій бані, а кількість жертв не буде мінімум учетверо більша, ніж вони вбили українців. Виродки відкрили скриньку Пандори і про це повинні пожаліти. А коли вони будуть жалітися, я скажу, що поза політикою.
Мене навіть Маріуполь і Буча, знищення цілих міст і розстріл цивільних, вразили не так, як ці два випадки, коли рашисти поводились як м'ясники та садисти. Коли виродки відрізали живому українському полоненому яйця, а той хрипів і стікав кров'ю, поки його не добили, я перестав розмовляти російською. Але тепер я розумію, що цього мало. Потрібно розробити план дій, бо якщо я не знатиму, як помститися, я збожеволію. На жаль, мене лякає можливість катувань чи такої смерті, якби я потрапив у полон, тому не обіцятиму, що вернусь в Україну та піду на фронт, як хотів.
Клянусь, що буду переказувати 1% відкладених коштів волонтерським фондам, які допомагають ЗСУ, і робити це до відновлення територіальної цілісності. Обіцяю після війни перераховувати той самий відсоток на розвиток демократії в Україні, а також на підтримку можливим наступним жертвам росіянської агресії. Клянусь фінансувати визвольні рухи різних регіонів Росії, якщо такі будуть, перевагу надаватиму тим, які не вчинятимуть терактів.
Якщо ж Росія застосує проти України атомну зброю, обіцяю, що збільшу розмір підтримки до 2% від заощаджених коштів, поки росіянці не вмиються в кривавій бані, а кількість жертв не буде мінімум учетверо більша, ніж вони вбили українців. Виродки відкрили скриньку Пандори і про це повинні пожаліти. А коли вони будуть жалітися, я скажу, що поза політикою.