Болить...

[marjavil]

Стукає серце, не спить,
тисне на груди, болить.
Дихаю, слухаю,
може задмухаю,
біль, що багаттям горить.

Очі заплющую, злюсь,
плачу, кричу і молюсь.
Що відбувається?
Світ повертається
проти. Страшенно боюсь...

Не розумію... ні, ні!
Наче все було у сні.
Страшному, сірому,
зовсім похмурому,
сні. Аж ніяк не в житті.

Важко повірити, ледь,
що вони вийшли на смерть,
мирні романтики.
Їх наче фантики,
кулі розкидали геть.

Де можна правду знайти?
Як зрозуміти, коли
ті, що впиралися
і не здавалися
долі, назавжди пішли?