Суботні вірші)))
Ми будем жити довго, мов печаль.
А може трохи довше від печалі.
Причаль, причаль, Телесику, причаль.
Нас тільки двоє на твоїм причалі.
А ще тут вітер - в спину і в лице,
І ці піски, гримучі й непролазні,
І це довговолосе деревце,
Що вигнулось ознакою оази.
Ми будем жити довго, мов печаль.
А з нами: леви - прайдом,
бджоли - роєм…
Причаль, причаль, Телесику, причаль.
Якби причалив - нас було би троє…
Роман Скиба
