(no subject)

Mar 16, 2013 01:27

заздрю людям, яким паралельно на цю погоду
в мене ж все з рук валиться і робота вся стоїть на місці, обростає терміновістю і дедлайнами, бо ходжу гірше сонної мухи
кавачай не допомагає, розтирання мочок вух не помагає, зарядка не помагає
а добиратися кудись? як уявлю - погано стає. бо при дефіциті часу ще того тільки не вистачає

тішить те, що скоро все ж потепліє. правда, перед тим треба буде ще пережити це потепління і всі ці дедлайни і самій не стати dead (що навряд чи проканає)

і саме цікаве те, що в мене все одно стабільний настрій і весна - автономне опалення працює справно
і так багато пишеться - як завжди, коли завантажена по самі вуха, з несподіваного крутого віража на посадку заходить муза, всідається мені на голову, звішує свої мініатюрні тоненькі аж дзвінкі ніжки на мої груди і починає розповідати, а я маю записувати, інакше понабиває мені всюди синців і до смерті заговорить

зовсім скоро квітень, гори перейдені, і буде тепло, і книжки, і баськи, і відпочинок, і кульбабове вино в зеленій бутлі, і робота над романом, і підтягування англійської і есперанто, і листи, і всякі дрібні подарунки, власними ручками роблені

все було, все є, все буде, і навіть більше того

п.с. тільки мені максимально ефективно працюється при дедлайнах?

2013, зараз, моє, сьогодні, я, весняне, мій світ, роздуми, відчуття, настрій

Previous post Next post
Up