Написалось на одному подиху

Mar 14, 2013 22:40

певно час придбати для себе ясності
раз ніяк не можу її надбати
раз час відстань і люди близькі й далекі
відбирають її непомітно по крихті допоки
зовсім не спутаєшся

певно час окреслити наче циркулем
своє призначення і не виходити за цю лінію
бо це не геній а дурість і розпорошення

певно час і тільки одного прошу
Боже допоможи втриматись дай сили волі будь
скелею моїм намірам
будь опорою поки хворію неспокоєм

дай сил іти до кінця в той час не дійти до краю
мудрості серця втримати у руках вірні життєво-шляхові карти
щоб потім пізніше не каятись

в непростимій розтраті твоїх щедрих дарів

множинних як зерна всіх в світі гранатів

2013, моє, мої вірші, творчість, мій світ, весняне, нове, відчуття

Previous post Next post
Up