насправді 2012 був роком важливих речей
важливих усвідомлень
іноді важких рішень
осінь 2012 була найпрекраснішою з усіх до сих пір прожитих мною
цього року в моє життя прийшли прекрасні люди які, я сподіваюсь, не схочуть піти
було багато руху багато навчання багато гуль і багато радості багато внутрішнього спокою
багато персональної тиші всередині
було багато ідей багато творчості і багато відсутнього сну
всього було багато або набагато більше ніж завжди - і доброго і поганого
чого не було - так це сірого і ніякого за що дуже вдячна
започаткувала літпроект "365 митей натхнення"
365_mytej до нього ще не пізно приєднатись, якщо не в якості дописувача, то в якості читача)
з'явився паблік вконтакті
з'явились публікації і в неті і в справжніх паперових виданнях
і якщо життя вимірюється моментами від яких захоплює дух то за цей рік я прожила багато життів наповнених смислом і світлом
стала готувати чого ніколи не робила
стала дивитись на світ інакше і так здається що й він на мене
стала філософствувати і знайшла свого духовного предка - Сенеку
дійсно побачила Івано-Франківськ і Жовкву, в правильній компанії (а ще зі мною була моя чашка-відерце))
почала розрізняти такі речі як - "я можу все сама" і "можу все сама але краще все ж допомогою близьких"
- "я не можу більше" і "я не хочу більше"
навчилася розставляти пріорітети
слухати внутрішній голос і більше ризикувати
я ще я постійно хочу дякувати всім і за все
за все натхнення за листи флешмоби літчитання тусівки несподівані зустрічі і розвіртуалення
за вчасні поради за підтримку за тихі обійми коли все було не так
за те відчуття безтривожності
за атмосферу з "Кульбабового вина" Бредбері
за несподівані теплі від щирого серця дарунки
і особливо за листи і всі розмови які переповнюють мене і не дають стояти на місці
а собі я хочу подякувати за те що змінилася в кращу сторону якось так непомітно але відчутно для всіх навколо
і ще за те що освоїла просту істину про внутрішнє щастя якого тепер завжди достатньо