Бурульки, учні і планування.
Розпочався новий навчальний семестр. Вчора один з моїх першокласників під час переходу через шкільне подвір'я з одного корпусу в інший проніс під светром в клас бурульки. Врятувати свою контрабанду на уроці він намагався ховаючи її у кишенях, шапці та пеналі. Вони йому страшенно подобалися і він щиро розплакався, коли я пробувала їх у нього відібрати, пояснюючи, що вони перетворяться у воду. Данилко не вірив і через сльози казав, що більше таких він не знайде. Якось я їх таки від нього забрала і вони спокійно перейшли з твердого стану в рідкий в умивальнику найближчого туалета. Тепер мені цікаво, чи скоро його мама знайде бурульки у їхньому холодильнику, де я порадила йому їх зберігати, якщо він хоче продовжити їхнє життя в приміщенні.
А якщо загалом - я з острахом очікую коли знову закрутиться робота - школа, курси, репетиторство... Хоча мені подобається вчителювати і буває багато позитивних та кумедних моментів, часу на себе скоро не буде зовсім, і це мене засмучує. Хоча я впевнена, що цього року буде все інакше - краще. Головне те, що я нарешті зрозуміла - можу мати все, що хочу, треба лиш все для цього зробити.
Отже, повертаюсь до планування. До речі, на цей рік я завела банку для хороших спогадів. Щоб вкінці року відкрити і прочитати, що саме з приємного сталося.
Ось ідея:
А якщо загалом - я з острахом очікую коли знову закрутиться робота - школа, курси, репетиторство... Хоча мені подобається вчителювати і буває багато позитивних та кумедних моментів, часу на себе скоро не буде зовсім, і це мене засмучує. Хоча я впевнена, що цього року буде все інакше - краще. Головне те, що я нарешті зрозуміла - можу мати все, що хочу, треба лиш все для цього зробити.
Отже, повертаюсь до планування. До речі, на цей рік я завела банку для хороших спогадів. Щоб вкінці року відкрити і прочитати, що саме з приємного сталося.
Ось ідея: